Відмінності між версіями «Ґаздувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Ілюстрації)
Рядок 12: Рядок 12:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P_54221_3_slidertop2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  

Версія за 15:18, 7 листопада 2016

Ґаздувати, -дую, -єш, гл. Хозяйничать. Гн. І. 160. Як я буду ґаздувати такий молоденький? Гол. II. 380.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980) української мови

ҐАЗДУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. Господарювати. Ще з рік так походив [Іван], а відтак оженився. Треба ж було ґаздувати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 332); Що мені оті дурні поговори, коли я сам бачив, як люди на колгоспній землі живуть і ґаздують (Семен Журахович, Опов., 1956, 186).

Ілюстрації

P 54221 3 slidertop2.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання