Ґава
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:28, 30 жовтня 2013; Viktor1960 (обговорення • внесок)
Ґава, -ви, ж. 1) Ворона. Драг. 272. Як ґава до Юр’я у житі сховається, буде добре жито. Мнж. 157. 2) об. Зѣвака, ротозѣй. Ґави ловити. Ротозѣйничать. Він ґав ловив та витрішки продавав. Котл.
Ґава, -ви, ж. 1) Ворона. Аф. 352. Ґави ловити. Ротозѣйничать, зѣвать. Гав ловив та витрішки продавав. Ном. № 10926. 2) Переносно: разиня, ворона. 3) Промежутокъ межъ двухъ зубьевъ пилы. НВолын. у.
