Відмінності між версіями «Ґава»
(Створена сторінка: '''Ґава, -ви, '''''ж. ''1) Ворона. Аф. 352. '''Ґави ловити'''. Ротозѣйничать, зѣвать. ''Гав ловив та витр...) |
|||
| (не показані 11 проміжних версій 4 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | '''Ґава, -ви, '''''ж. ''1) Ворона. Драг. 272. ''Як ґава до Юр’я у житі сховається, буде добре жито. ''Мнж. 157. 2) ''об. ''Зѣвака, ротозѣй. Ґави ловити. Ротозѣйничать. ''Він ґав ловив та витрішки продавав. ''Котл. | ||
| + | |||
'''Ґава, -ви, '''''ж. ''1) Ворона. Аф. 352. '''Ґави ловити'''. Ротозѣйничать, зѣвать. ''Гав ловив та витрішки продавав. ''Ном. № 10926. 2) Переносно: разиня, ворона. 3) Промежутокъ межъ двухъ зубьевъ пилы. НВолын. у. | '''Ґава, -ви, '''''ж. ''1) Ворона. Аф. 352. '''Ґави ловити'''. Ротозѣйничать, зѣвать. ''Гав ловив та витрішки продавав. ''Ном. № 10926. 2) Переносно: разиня, ворона. 3) Промежутокъ межъ двухъ зубьевъ пилы. НВолын. у. | ||
| + | |||
| + | Див. також: | ||
| + | |||
| + | '''[[Ґавеня]]''' | ||
| + | |||
| + | '''[[Ґавити]]''' | ||
| + | |||
| + | '''[[Ґавеґа]]''' | ||
| + | |||
| + | '''[[Ґав’ячий]]''' | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | '''Ґава''', и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що ворона 1. ''Знайшовсь Осел - мастак — Його й найняв [хазяїн] левади доглядати, Проклятих горобців та ґав ганяти'' (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 106); Ворона, або, як її ще називають, — '''ґава'''.. дуже хитрий і обережний шкідник (Корисні птахи України.., 1950, 75); * У порівняннях. Нарядилася, як пава, а кричить, як ґава (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 180). | ||
| + | |||
| + | ♦ [Мов] '''ґаву''' ковтнути — бути мовчазним. — Бач, який він гарний! — додала [Наталія Миколаївна] уголос, кинувши очима на Довбню. — Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний, III, 1954, 216); Ґав (ґави) ловити — нічого не робити; пропускати яку-небудь нагоду; бути неуважним, неспритним. — Вона [дочка] в тебе увесь день божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок, І, 1955, 16); — От і купив, от тобі й нива! — думав Роман.. — І це я з моїм розумом ловив ґави, коли.. ціпов'яз з зубів видер мені ниву!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 106); Усім: і екскурсантам, і простим людям — рекомендується ґав не ловити (Остап Вишня, I, 1956, 159); Піймати (впіймати) ґаву — пропустити що-небудь через неуважність, неспритність. [Андрій:] Як же це ти таку гаву упіймав, що не забрав з якономії [економії] своїх грошей? (Марко Кропивницький, III, 1959, 150); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м'яч покотився до другого гурту (Петро Панч, Іду, 1946, 122). | ||
| + | |||
| + | 2. перен., зневажл. Неуважна, нерозторопна людина; роззява. [Аделя:] Ну, не впущу я цього студента, як та ґава Наталка (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 503). | ||
| + | |||
| + | ''[http://sum.in.ua/s/gava Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 8.]'' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Гава''' ж. новорос. карга, ворона. Гаведь ж. арх. бранно, неуч, разиня; гадость. Гаваниться пск. нежиться. Гаврать, гаврить что, кур. пачкать стряпая, делать кой–как. || Костр–буй. прясть? вероятно копаться кой–как за прялкою. Баба сгаврала щи. Муку погаврала, пирогов не напекла, —ся, пачкаться. || Гава и галка черноморск. рыба Mugil chelo (auratis), головль. | ||
| + | |||
| + | ''([http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F/%D0%93%D0%90%D0%92%D0%90/ Словарь Даля])'' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Фразеологізми''': | ||
| + | |||
| + | '''впійма́ти (пійма́ти) ґа́ву''' (воро́ну). Не зорієнтувавшись вчасно, упустити слушну нагоду, пропустити що-небудь. — Як же це ви, Андрію Андрійовичу, таку ґаву впіймали? (Ф. Маківчук); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м’яч покотився до другого гурту (П. Панч); (Старшина:) Як же це ти, дурню, таку ворону впіймав?.. (Староста:) Дурневі дурнем і помирать (М. Кропивницький). | ||
| + | |||
| + | '''ґав (ґа́ви) лови́ти''', фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер); — Спасибі вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (Василь Шевчук); Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус); — Вона (дочка) в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок). граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да (та) .. граки ловить (Ганна Барвінок); (Халява:) Одначе чого це я ворон ловлю? (М. Кропивницький); // Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. — Слухайте, Павле,— ..мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. (Виборний:) Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І. | ||
| + | |||
| + | н'''і па́ва (й) ні ґа́ва (ні воро́на)'''. Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). — Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай тепер сама спробує покалантирити на цьому світі (Є. Гуцало); Наш герой — такий собі сіруватий тип “середньої людини”, про яку можна передусім сказати, що вона — ні се ні те, ні пава ні ворона в моральному розумінні (З журналу). | ||
| + | |||
| + | '''як (мов, ні́би і т. ін.) ґа́ву ковтну́в'''. Хто-небудь дуже мовчазний, сумний. — Нам весело, а тобі сумно? — тихо спитала Наталія Миколаївна, підскочивши до нього (Проценка).— Бач, який він гарний! — додала уголос, кинувши очима на Довбню.— Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний). | ||
| + | |||
| + | ''([http://slovopedia.org.ua/49/53904/356928.html Фразеологічний словник української мови])'' | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Voronosira3.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Wrona Siwa.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ворона4.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гава 780901.jpg|x200px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | <div align="right"></div> | ||
| + | |||
| + | <h3><center>Це цікаво знати!</center></h3> | ||
| + | <hr> | ||
| + | |||
| + | '''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Ворона]''' - Матеріал із [http://uk.wikipedia.org/wiki ВІКІПЕДІЇ] | ||
| + | |||
| + | '''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%96%D1%80%D0%B0 Ворона сіра]''' - Матеріал із [http://uk.wikipedia.org/wiki ВІКІПЕДІЇ] | ||
| + | |||
| + | '''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0 Ворона чорна]''' - Матеріал із [http://uk.wikipedia.org/wiki ВІКІПЕДІЇ] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Інтернет ресурси== | ||
| + | |||
| + | '''Відео''': '''[http://www.youtube.com/watch?v=j6OnuHjzZcQ Ворона катається на даху]''' | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Ґа]] | [[Категорія:Ґа]] | ||
Поточна версія на 01:10, 3 грудня 2014
Ґава, -ви, ж. 1) Ворона. Драг. 272. Як ґава до Юр’я у житі сховається, буде добре жито. Мнж. 157. 2) об. Зѣвака, ротозѣй. Ґави ловити. Ротозѣйничать. Він ґав ловив та витрішки продавав. Котл.
Ґава, -ви, ж. 1) Ворона. Аф. 352. Ґави ловити. Ротозѣйничать, зѣвать. Гав ловив та витрішки продавав. Ном. № 10926. 2) Переносно: разиня, ворона. 3) Промежутокъ межъ двухъ зубьевъ пилы. НВолын. у.
Див. також:
Зміст
Сучасні словники
Ґава, и, жін.
1. Те саме, що ворона 1. Знайшовсь Осел - мастак — Його й найняв [хазяїн] левади доглядати, Проклятих горобців та ґав ганяти (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 106); Ворона, або, як її ще називають, — ґава.. дуже хитрий і обережний шкідник (Корисні птахи України.., 1950, 75); * У порівняннях. Нарядилася, як пава, а кричить, як ґава (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 180).
♦ [Мов] ґаву ковтнути — бути мовчазним. — Бач, який він гарний! — додала [Наталія Миколаївна] уголос, кинувши очима на Довбню. — Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний, III, 1954, 216); Ґав (ґави) ловити — нічого не робити; пропускати яку-небудь нагоду; бути неуважним, неспритним. — Вона [дочка] в тебе увесь день божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок, І, 1955, 16); — От і купив, от тобі й нива! — думав Роман.. — І це я з моїм розумом ловив ґави, коли.. ціпов'яз з зубів видер мені ниву!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 106); Усім: і екскурсантам, і простим людям — рекомендується ґав не ловити (Остап Вишня, I, 1956, 159); Піймати (впіймати) ґаву — пропустити що-небудь через неуважність, неспритність. [Андрій:] Як же це ти таку гаву упіймав, що не забрав з якономії [економії] своїх грошей? (Марко Кропивницький, III, 1959, 150); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м'яч покотився до другого гурту (Петро Панч, Іду, 1946, 122).
2. перен., зневажл. Неуважна, нерозторопна людина; роззява. [Аделя:] Ну, не впущу я цього студента, як та ґава Наталка (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 503).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 8.
Гава ж. новорос. карга, ворона. Гаведь ж. арх. бранно, неуч, разиня; гадость. Гаваниться пск. нежиться. Гаврать, гаврить что, кур. пачкать стряпая, делать кой–как. || Костр–буй. прясть? вероятно копаться кой–как за прялкою. Баба сгаврала щи. Муку погаврала, пирогов не напекла, —ся, пачкаться. || Гава и галка черноморск. рыба Mugil chelo (auratis), головль.
Фразеологізми:
впійма́ти (пійма́ти) ґа́ву (воро́ну). Не зорієнтувавшись вчасно, упустити слушну нагоду, пропустити що-небудь. — Як же це ви, Андрію Андрійовичу, таку ґаву впіймали? (Ф. Маківчук); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м’яч покотився до другого гурту (П. Панч); (Старшина:) Як же це ти, дурню, таку ворону впіймав?.. (Староста:) Дурневі дурнем і помирать (М. Кропивницький).
ґав (ґа́ви) лови́ти, фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер); — Спасибі вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (Василь Шевчук); Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус); — Вона (дочка) в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок). граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да (та) .. граки ловить (Ганна Барвінок); (Халява:) Одначе чого це я ворон ловлю? (М. Кропивницький); // Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. — Слухайте, Павле,— ..мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. (Виборний:) Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І.
ні па́ва (й) ні ґа́ва (ні воро́на). Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). — Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай тепер сама спробує покалантирити на цьому світі (Є. Гуцало); Наш герой — такий собі сіруватий тип “середньої людини”, про яку можна передусім сказати, що вона — ні се ні те, ні пава ні ворона в моральному розумінні (З журналу).
як (мов, ні́би і т. ін.) ґа́ву ковтну́в. Хто-небудь дуже мовчазний, сумний. — Нам весело, а тобі сумно? — тихо спитала Наталія Миколаївна, підскочивши до нього (Проценка).— Бач, який він гарний! — додала уголос, кинувши очима на Довбню.— Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний).
(Фразеологічний словник української мови)
Ілюстрації
|
|
|
|
Це цікаво знати!
Ворона - Матеріал із ВІКІПЕДІЇ
Ворона сіра - Матеріал із ВІКІПЕДІЇ
Ворона чорна - Матеріал із ВІКІПЕДІЇ
Рекомендовані джерела
Інтернет ресурси
Відео: Ворона катається на даху
