Яґрост

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Я́ґрост, -ту, м. = Аґрус. НВолын. у.

Сучасні словники

Аґрус. Академічний тлумачний словник

АҐРУС, у, чол.

  1. Кущова рослина з колючими гілками та великими кисло-солодкими їстівними ягодами. Садочок собі зростив; в тому садкові понасаджував аґрусу та порічок на грядках (Марко Вовчок, VI, 1956, 223); Походжаючи стежкою, поміж кущами порічок та аґрусу, товаришка моя помалу завела річ про те, що от уже весна (Леся Українка, III, 1952, 574); Аґрус є надзвичайно цінною ягідною рослиною (Юним мічурінцям.., 1955, 81).
  2. збірн. Ягоди цієї рослини. Балабашиха розсилала наймичок в садки сусідніх панів та селян за гіркими черешнями, за аґрусом, вишнями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 223); Для виготовлення доброякісного вина.. смородину, аґрус роздавлюють на вальцях, а потім відпресовують (Колгоспник України, 7, 1956, 39).


Ілюстрації

Агрус5.jpg Агрус1.jpg Агрус2.jpg Агрус3.jpg

Медіа

Див. також

Людина та світ

Цілющі властивості агрусу Плоди агрусу мають сечогінну дію, але мають і легким жовчогінну і послаблюючу дію. Ягоди агрусу також покращують кровотворення і стан організму в цілому, нормалізують обмінні процеси в організмі, зміцнюють стінки судин. Агрус рекомендується вживати при гіпертонічній хворобі, ожирінні, захворюваннях серця, анемії і атеросклерозі. Корисний агрус і при шкірних висипах, недокрів'ї, у поєднанні з медом при частих крововиливах, для стимуляції жовчовиділення, оздоровлення кишечника. Рекомендований агрус і тим, хто страждає захворюваннями печінки, сечового міхура і нирок. Сік агрусу є відмінним освіжаючим засобом, до того ж благотворно впливає на обмін речовин. Ягоди агрусу виводять з організму токсичні з'єднання, зокрема і радіоактивні. Сушені ягоди агрусу властивості свої зберігають практично повністю. Людям, страждаючим ентеритом чи виразкову хворобу, особливо в стадії загострення радиться обмежити або взагалі виключити з раціону агрус, так як в ньому міститься велика кількість органічних кислот і клітковини.

Джерела та література