Ящірчин

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Я́щірчин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный ящерицѣ. Желех.


Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 662.

Я́ЩІРЧИН, а, е. Прикм. до ящірка; належний ящірці. Війт сіпнув патичком, вихопив його з ящірчиної пащечки й підніс його вгору, щоби виконати над звірятком громадський присуд смерті (Лесь Мартович, Тв., 1954, 294).


Ілюстрації

Голова ящура.jpg Окрас ящура.jpg Тіло ящура.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання