Ящірка

Я́щірка, -ки, ж. Ящерица, Lacerta. Вх. Пч. 17. Употребляется какъ бранное слово для женщинъ. Котл. Ен. VI. 11. Ум. Я́щірочка. Зелененька ящірочка у траві проти сонечка гріється. Морд. Оп. 91.

Сучасні словники

Ящірка.Словопедія

• ’’’Ящірка’’’, и, ж., зоол. Невеликий плазун з видовженим тілом, покритий дрібною роговою лускою і з довгим хвостом; хамелеон. ‘’Ящірки раз у раз перетинали нашу дорогу’’. (Кощюб.)

• ’’’Ящірка’’’, и, дав. і місц. в. рпі (мн. Ящірк’’’и’’’, рок, але: дві, три, чотири ‘’’я’’’щірки), ж. Не¬великий плазун з подовженим лускатим тілом, довгим хвостом. ‘’Я маленька, та зуби гострі’’ (прислів'я — символізує під¬ступність). // зменш.-пестл. ящірочка, и, дав. і місц. в. чці (мн. Ящірочк’’’и’’’, чбк, але: дві, гри, чотири ‘’’я’’’щірочки), ж. // прикм. ящірчин / ящерйний і ящірковий / розм. ящірячий, а, е.

Ящірка. Академічний тлумачний словник української мови

*-и, жін., зоол. Невеликий плазун з видовженим тілом, покритим дрібною роговою лускою, і з довгим хвостом. Ящірки раз у раз перетинали нашу дорогу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 290); Попеляста ящірка хутко й нечутно вислизнула з-під каменя (Олесь Донченко, II, 1956, 287); Ящірки перелякано кидалися з-під ніг і гинули під кінськими копитами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 183);  * Образно. [Сестра Серахвима (сама собі):] У-у! ящірка! Он уже зморшки під очима складаються, а вона ще кожному зіки [зіньки] витріщає (Панас Мирний, V, 1955, 103); Козаков поповз між камінням, ледве помітний, сіро-зелений, як степова ящірка (Олесь Гончар, III, 1959, 106).

Ілюстрації