Ящурка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Я́щурка, -ки, ж. 1) = Ящірка. О. 1862. IX. 33. Прилізли гадюки, жаби, ящурки. Рудч. Ск. II. 59. 2) Саламандра ( — самка?). Вх. Лем. 488. См. Ящур 2.

Сучасні словники

ЯЩУРКА. Академічний тлумачний словник

ЯЩУРКА, и, жін., діал. Ящірка. Вся її постать нагадувала ящурку, — тонка, гнучка, з меткими і разом полохливими рухами (Леся Українка, III, 1952, 714). ЯЩІРКА, и, жін., зоол. Невеликий плазун з видовженим тілом, покритим дрібною роговою лускою, і з довгим хвостом. Ящірки раз у раз перетинали нашу дорогу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 290); Попеляста ящірка хутко й нечутно вислизнула з-під каменя (Олесь Донченко, II, 1956, 287); Ящірки перелякано кидалися з-під ніг і гинули під кінськими копитами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 183); * Образно. [Сестра Серахвима (сама собі):] У-у! ящірка! Он уже зморшки під очима складаються, а вона ще кожному зіки [зіньки] витріщає (Панас Мирний, V, 1955, 103); Козаков поповз між камінням, ледве помітний, сіро-зелений, як степова ящірка (Олесь Гончар, III, 1959, 106).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання