Яр
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:03, 30 листопада 2013; Дудник Ольга (обговорення • внесок)
І. Яр, яру, м. 1) Оврагъ, логъ. Ой там по над яром козак сіно косить. Мет. 17. Побачив у тім яру хату. Рудч. Ск. II. 188. 2) Раст. = Гав’яр, Acorus calamus L. Мил. М. 20. Ум. Яро́к, яро́чок. Рудч. Ск. II. 144. Недалеко милий оре, ой там за ярочком. Грин. III. 311.
ІІ. Яр, яра, яре. См. Ярий.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
