Відмінності між версіями «Ярова Ілона Богданівна.»

інформація про студентку

• Освітньо-професійна програма: Педагогіка вищої школи
• Рівень: другий (магістерський)
• Назва практики: Практика виробнича (зі спеціалізованого блоку)
• Курс: VI
• Група ПВШм-1-20-1.4д
• ПІП: Ярова Ілона Богданівна

Кафедра теорії та історії педагогіки Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка

• Адреса:'бульвар Ігоря Шамо, 18/2, Київ, 02154
• Телефон:044 295 5935
• E-mail: ktip.pi@kubg.edu.ua
• Посилання на сторінку: https://pi.kubg.edu.ua/struktura/kafedry-instytutu/kafedra-teorii-ta-istorii-pedahohiky/pro-kafedru.html
• Завідувач кафедри: докторка педагогічних наук, професорка – Хоружа Людмила Леонідівна.
• Місія діяльності кафедри - розвиток інноваційного потенціалу всіх суб’єктів освітнього процесу; здатність реалізовувати лідерську позицію у системі педагогічної освіти Університету.
• Візія кафедри: висока якість професійно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців відповідно до вітчизняних та європейських стандартів. Візія реалізується шляхом відкриття та оновлення діючих освітніх програм, розробкою наукових проєктів відповідно до цінностей університету: людина, громада, довіра, духовність, лідерство-служіння, відповідальність, професіоналізм, громадянська ідентичність,свобода, різноманіття.
• Наукова тема кафедри: «Інноваційність розвитку вищої педагогічної освіти у міждисциплінарному вимірі»
• Штат: 9 працівників

Аналіз освітньої політики з питань впровадження ЦТ. Інтерв’ю із завідувачем кафедри

Посилання на питання інтерв'ю Google Form:
https://forms.gle/gg5Luu6MxCuCwPYJ9

Посилання на відповіді Хоружі Людмили Леонідівни :
https://docs.google.com/spreadsheets/d/1J6VFJNju2kvsZe5Ef1UKdKAJ-fz9yNPF5MyK2LLiboQ/edit?usp=sharing

– Оцініть важливість використання ІКТ для сучасного навчання, на Вашу думку:

 "4\5"

– Чи проводили Ви анкетування працівників кафедри для визначення рівня володіння ними ІКТ?:

"Так"

– Оцініть рівень володіння ІКТ працівників кафедри:

"4\5"

– Чи є використання ІКТ у педагогічній практиці ваших працівників обов’язковим?:

"Так"

– Які саме ІКТ використовуються Вами й Вашими працівниками в педагогічній діяльності?:

"різні"

– Які заходи, спрямовані на розвиток ІКТ компетентності Ваших працівників, були проведені за останні рік?:

"підвищення кваліфікації за ІКТ модулем"

– Який ресурс Ви б хотіли мати для покращення роботи кафедри?:

"Сайт кафедри, на якому можна реалізувати вищеперераховані варіанти"

– Як організовується управління діяльності працівників в ІКТ?:

"це є невід"ємною складовою діяльності кожного викладача"

– Хто контролює та регулює роботу ІКТ в навчальному процесі?:

"заступник директора з ІКТ"

– Які основні вимоги до ресурсів ІКТ?:

"відкритість, доступність"

– Чи змінилось Ваше ставлення до використання ІКТ після пандемії та запровадження дистанційного навчання? Яким чином?:

"Абсолютизація ІКТ у навчанні - це його крах!!!Має бути баланс між очною і дистанційною формами"

– Чи змінилось позиціювання кафедри щодо використання ІКТ після пандемії та запровадження дистанційного навчання? Яким чином?:

"розширилась ресурсна база"

Висновок: на кафедрі теорії та історії педагогіки активно займаються підвищенням цифрової компетентності працівників, проводять заходи. Завідувачка кафедри Хоружа Людмила Леонідівна об'єктиво оцінює важливість ІКТ, також розуміє, що використання ІКТ має бути дозованим і розумно поєднуватись з традиційними формами навчання в очному режимі.

ЦК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.

Посилання на питання анкети в Google Form:
https://forms.gle/PWgrweTFEjihWsm78

Посилання на відповіді анкети:
https://docs.google.com/spreadsheets/d/1FvH7R42F7wAR60ufhcaq2RMSnA0fD5ut_jOqKPLQC1s/edit?usp=sharing

Аналіз результатів анкетування

Аналіз результатів анкетування показує, що викладачі кафедри теорії та історії педагогіки (3-35 років педагогічного стажу) оцінюють важливість ІКТ у різних сферах освітнього процесу (професійний розвиток, документообіг, комунікація) у середньому на 4\5 бали, також, вони оцінюють власний рівень можливостей у середньому на 4\5 бали, що свідчить як про необхідність подальшого розвитку, так і про компетентність завідувачки кафедри Хоружі Людмили Леонідівни, яка добре знає можливості своїх працівників і теж оцінює їх на 4\5 бали.

Викладачі кафедри застосовують ІКТ у своїй педагогічній діяльності досить часто, при цьому використовують їх для підготовки презентацій, комунікації зі студентами й викладачами, створення інтерактивних вправ, для оцінювання, для пошуку інформації й роботи зі студентами під час заняття. Тобто, як бачимо, викладачі використовують ІКТ у різних сферах навчального процесу. Деякі педагоги також мають соціальні мережі, що використовують для своєї педагогічної діяльності, портфоліо. Вони вміють підбирати різноманітні сервіси для роботи в межах їхніх предметів, що свідчить про наявність педагогічної творчості в ІКТ. Однак, викладачі не мають власного форуму чи блогу, тому подальший розвиток їхньої цифрової компетентності може включати створення таких пунктів.

Опитування показало й те, що викладачі добре називають різномантні сервіси для роботи зі студентами (оцінювання, презентації тощо) без поданого переліку відповідей, що свідчить про реальні знання фахівців і виключає можливість вгадування.

Тестування викладачів кафдери стовно знань ІКТ показало, що показник правильних відповідей серед них складає 90%, а значить їхнє оцінювання власних знань є об'єктивним.

Важливим для подальшого розвитку є й знання викладачами сервісів, які можна використовувати для навчання студентів з особливими освітнми потребами, адже 80% викладачів не володіють такою інформацію згідно опитування. Також, хорошим доповненням до підвищення кваліфікації викладачів було б проходження ними масових відкритих онлайн курсів, хоча опитування демонструє, що всього 20% викладачів не користувались послугами МВОК.

Загалом аналіз результатів анкетування показує, що рівень цифрової компетентності викладачів кафедри теорії та історії педагогіки 4\5 бали, тобто досить високий рівень, але є простір для подальшого розвитку. Методичні рекомендації щодо формування й вдосконалення цифрової компетентності викладачів, які спираються на результати цього аналізу ви можете знайти в завданні №4

Аналіз ІТ інфраструктури закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)

• Апаратне забезпечення

1. Персональні комп'ютери – 4 шт
2. Ноутбук – 1 шт.
3. Принтер – 1 шт.
4. Сканер – 1 шт.
5. Свіч (комутатор) – 1 шт.
6. Веб камери – 2 шт.
7. Неттоп – 1 шт.
8. Телефон – 1 шт.
9. Факс – 1 шт.
10. Гарнітура – 1 шт.
11. Колонки – 1 шт.
12. Проектор – 0 шт.
13. Смарт-дошка –  0 шт.

• Програмне забезпечення

1. Windows 7
2. Windows 10 (неттоп)
3. Microsoft Office 365
4. Eset internet security (антивірус)
5. Браузер
6. Архіватор
7. Програвач

• Інформаційне забезпечення

1. Сайт кафедри
2. Пошта кафедри
3. Соціальні мережі кафдери
4. You-tube канал кафдри

• Навчально-наукове забезпечення

1. Державні стандарти освіти
2. Нормативні документи
3. Навчальні плани
4. Освітньо-професійні програми
5. Підручники
6. Методичні матеріали
7. Плани проведення наукових заходів

Джерело інформації: відповіді завідувачки кафдери Хоружі Людмили Леонідівни,  а також Дмитра Гриненка: 
 https://docs.google.com/spreadsheets/d/1J6VFJNju2kvsZe5Ef1UKdKAJ-fz9yNPF5MyK2LLiboQ/edit?usp=sharing

Моніторинг та оцінювання цифрового середовища Університету Грінченка

Мною проведено оцінювання цифрового середовища Університету Грінченка й результати розмішено за цим посиланням : 
https://docs.google.com/document/d/1sKD7lbtJuFUCcm1Ym3K1mY1abgleVOqH/edit?usp=sharing&ouid=110475257798331460499&rtpof=true&sd=true

Створити е-ресурс та впровадити його в діяльність закладу освіти/освітньої установи, відповідно до потреб визначених в попередньому завданні.

Наше опитування показало, що найкориснішим для катедри буде створення сайту, на якому можна втілити різні варіанти е–ресурсів.

Створений нами сайт можна переглянути тут: https://tterletska.wixsite.com/e-learning

Також, наша підгрупа створила телеграм-бот, який можна використовувати для пошуку усієї необхідної інформації:  
@Katedra_pedagogika_bot

Щоб скористатись ботом, потрібно скопіювати його назву (@Katedra_pedagogika_bot) й вставити в пошукову стрічку телеграму, а потім надіслати /start. Бот запропонує вам три категорії на вибір "Студентам", "викладачам", "вступникам". Оберіть ту, що Вам потрібна й далі слідуйте інструкціям бота.

Семінар (тренінг)

Концепція 

https://www.youtube.com/channel/UCNzdDt5Lhk5H5e2cctWwUPQ

Оскільки більшість з нас проходили практику на кафедрі теорії та історії педагогіки, то разом ми об'єдналися й вирішили провести тренінг. Однак, зважаючи на зайнятість викладачів, ми вироішили підійти до питання сучасно, заодно реалізувавши принцип доступності . Ми створили й персоналізували канал на YouTube, на якому окремо організували список відтворення, який називається "Цифрові технології в освіті", де розмістили свої відеотренінги. Суть у тому, що під час відео ми комунікуємо з намиши слухачами через коментарі, тому в будь-який час будь-яка людина може пройти цей тренінг, лишити коментарі й отримати фідбек. У такий спосіб і слухачі й доповідач не повинні підлаштовуватися чи втрачати можливість комунікації через перегляд тренінгу в записі.

Мій тренінг

https://youtu.be/9gRooWl-l4w

Мій тренінг присвячено створенню електронних підручників за допомогою сервісів, які не мають такої прямої функції. Актуальність цієї теми зумовлена тим, що більшість навчання студенти засвоюють самостійно, тому електронні підручники можуть стати чудовим помічником в навчальному процесі. Основний акцент я зробила на створенні такого підручника за допомогою сервісів OneNote та TelegramBot. Перший сервіс призначений в основному для нотаток, але можливість організовувати спільну роботу, створювати рубрики, сторінки, додавати медіа й посилання роблять цей сервіс прекрасною платформою для створення електронних підручників чи його їх фрагментів. TelegramBot може здатися неочікуваним вибором, однак , якщо правильно його продумати, уе може бути надсучасний підручник, у максимально зручній для студентів формі. Адже в телеграмі кожен має своє оформлення, яке приємне для сприйняття (кольорова гамма, фон, розмір шрифту), текст можна рубрифікувати, додавати аудіо супровід (особливо корисно для студентів з особливими освітніми потребами), відео, відеоповідомлення, геолокацію, фото, посилання, файи, контакти, стікери, стврювати опитування й ігри, надсилати повідомлення користувачам (наприклад з домашнім завданням). Також, студенти можуть прикріплювати для себе нотатки, пересилати повідомлення, зв'язуватися з викладчем, якщо щось не зрозуміло тощо. На тренінгу було розказано, які саме потрібно виконати кроки, щоб створити й наповнити TelegramBot. У процесі тренінгу, я ставила запитання слухачам, які мали відповісти на них у коментарях, а потім відповідала кожному безпосередньо. Матеріали цього тренінгу також стали корисним додатком для моєї магістерської роботи й на основі цього буде створений фрагмент електронного підручника.

Методичні рекомендації

Підготувати методичні рекомендації до

• проектування інформаційного освітнього середовища закладу/установи

1. полегшити доступ до електронних репозиторіїв студентів;
2. розробити ресурс, за допомогою якого можна створювати якісні електронні підручники;
3. продовжувати вести розроблений сайт і бот, де систематично викладати інформацію та наповнювати нові сторінки;
4. налагодити інформаційні зв'язки з кафедрами інших закладів для обміну досвідом і колаборації в спільних проєктах і наукових роботах;
5. створити базу сервісів з описом і прикладами для використання їх у науково-педагогічній діяльності;

• модернізації ІТ інфраструктури

1. створити куточок для проведення викладачами онлайн занять (фон, хороша камера, хороша гарнітура, графічний планшет);
2. купити ліцензійне програмне забезпечення для відеомотнажу, щоб створювати онлайн лекції;
3. розробка діагностичного інструментарію для перевірки ефективності розроблених занять з використанням ІКТ;
4. розробка діагностичного інструментарію для перевірки володіння викладачами ІКТ;

• формування цифрової компетентності співробітників, вчителів, вихователів закладу/установи

1. створення й проведення курсів з підвищення кваліфікації цифрової компетентності викладачів;
2. пошук і співпраця з іншими організаторами курсів з підвищення цифрової компетентності викладачів;
3. участь у конкурсах\конференціях\семінарах\тренінгах тощо з формування цифрової компетентності викладачів;
4. створення, проведення й аналіз опитування студентів щодо їхніх ідей застосування ІКТ в освіті;
5. створення анонімної скриньки для побажань\критики\ідей студентів стосовно використання ІКТ в освіті, а також ЦК викладачів;