Яниченько

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Яни́ченько, -ка, м. Ум. отъ яничар.

Сучасні словники

1. Пестливе значення слова яничар. Яничар- у султанській Туреччині — солдат регулярної піхоти, створеної в XIV ст. з військовополонених, а також християн, обернених у мусульманство. Реве гарматами Скутара, Ревуть, лютують вороги; Козацтво преться без ваги — І покотились яничари (Тарас Шевченко, I, 1963, 199); [Юсуф:] Яничари! сюди, на поміч! Яничари! військо! бий тривогу! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 466); Охороняючи гурт людей од яничарів, полягли усі до одного козаки сотника Петра Недолі (Михайло Стельмах, I, 1962, 175);

Ілюстрації

Без названия (1934783).jpg Без названия (1934783).jpg Без названия (1934783).jpg Без названия866238.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання