Юрчик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ю́рчик, -ка, м. Стебелекъ? Просив хлопець розмайрину юрчик, без віконце подала. Грин. III. 228.