Відмінності між версіями «Юртуватися»
| (не показані 5 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 617.''' | ||
| + | |||
| + | ЮРТУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм. | ||
| + | |||
| + | 1. Бути в збудженому стані, викликати в когось роздратування, гнів. — Чи не запопали, бува, нашого Чіпки, бо щось він там дуже юртувався?.. (Панас Мирний, II, 1954, 204); | ||
| + | // Квапливо робити що-небудь, поспішно рухатися. — Годі вже тобі юртуватися. Яєшня прохолоне, — казав Василь, беручись за пляшку з горілкою (Панас Мирний, IV, 1955, 130). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | 2. Те саме, що юрбитися. По троє, по четверо юртувалися [жінки] докупи, зігрівали одна одну диханням (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 130); Рано-вранці біля сільської ради юртувалося десятків два підвід (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 170); * Образно. На обрії юрту валися чорно-сиві хмари (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 18). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29455f212d318041a89dd189a65e29cb700daa45.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:800ximg_3361-2_smallbu.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Setwalls.ru-12993.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:A83c18e755b20206df21d1486ece2cc6.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|LsxvuFOYWmw }} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/Юртувати Юртувати] | ||
| + | |||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/Хвилюватися Хвилюватися] | ||
| + | |||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/Спішити Спішити] | ||
| + | |||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/Поспішати Поспішати] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 617. | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 17:05, 28 листопада 2018
Юртува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Суетиться, возиться, сбиваться въ кучи. Я ввійшов у хату і бачив, що тут ті юртуються біля неї, зняли з вірьовки.... Екат. у. Щось він там дуже юртувався. Мир. ХРВ. 274. Юртується той гад, лазить одно на одного. Грин. Изъ устъ нар. 147.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 617.
ЮРТУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм.
1. Бути в збудженому стані, викликати в когось роздратування, гнів. — Чи не запопали, бува, нашого Чіпки, бо щось він там дуже юртувався?.. (Панас Мирний, II, 1954, 204); // Квапливо робити що-небудь, поспішно рухатися. — Годі вже тобі юртуватися. Яєшня прохолоне, — казав Василь, беручись за пляшку з горілкою (Панас Мирний, IV, 1955, 130).
2. Те саме, що юрбитися. По троє, по четверо юртувалися [жінки] докупи, зігрівали одна одну диханням (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 130); Рано-вранці біля сільської ради юртувалося десятків два підвід (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 170); * Образно. На обрії юрту валися чорно-сиві хмари (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 18).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 617.
