Юрта

Ю́рта (тюркське yurt, юрт) — тип переносного житла кочових і напівосілих народів Центральної та Середньої Азії.

Ілюстрації

140px

Розповсюдження і типи

Юрта є універсальним житлом в умовах Середньої Азії і Південного Сибіру — простим у збиранні і перевезенні, водночас надійним за будь-якої погоди (захищає від морозів, дощів і вітрів, а за спеки тримає прохолоду), саме ці якості й визначили її виключну популярність у народів регіону.

Розрізняють два основних типи (за формою) юрт:

конусоподібні — поширені в монголів, бурятів, тувинців, частково алтайців, деяких інших народів Південного Сибіру тощо. напівсферичні — у казахів та середньоазійських тюрків: узбеків, киргизів, туркменів, каракалпаків тощо. У західних тувинців різновид юрти з решітчастим остовом, критим повстю, називається кідісьог.[1]

Будова юрти

Збирання юрти є достатньо легкою справою, але для тих, хто ознайомлений з його технологією.

Юрта являє собою куполоподібний каркас з жердин, вкритий повстю, тканинами або шкурами.

В осередку юрти ладнали вогнище, а по центру купола — димовий отвір.