Юрта

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ю́рта, -ти, ж. = Юрма. АД. II. 148. У росправу зійшлись всі юртою. Полт. Як кинеться чабанСтепан, а де ж його юрта? КС. 1882. VIII. 386.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

1.jpg 2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Ю́рта (тюркське yurt, юрт) — тип переносного житла кочових і напівосілих народів Центральної та Середньої Азії.

Зміст [сховати] 1 Розповсюдження і типи 2 Будова юрти 3 Дивіться також 4 Література 5 Джерела 6 Посилання Розповсюдження і типи Юрта є універсальним житлом в умовах Середньої Азії і Південного Сибіру — простим у збиранні і перевезенні, водночас надійним за будь-якої погоди (захищає від морозів, дощів і вітрів, а за спеки тримає прохолоду), саме ці якості й визначили її виключну популярність у народів регіону.

Розрізняють два основних типи (за формою) юрт:

конусоподібні — поширені в монголів, бурятів, тувинців, частково алтайців, деяких інших народів Південного Сибіру тощо. напівсферичні — у казахів та середньоазійських тюрків: узбеків, киргизів, туркменів, каракалпаків тощо. У західних тувинців різновид юрти з решітчастим остовом, критим повстю, називається кідісьог.[1]

Будова юрти Збирання юрти є достатньо легкою справою, але для тих, хто ознайомлений з його технологією.

Юрта являє собою куполоподібний каркас з жердин, вкритий повстю, тканинами або шкурами.

В осередку юрти ладнали вогнище, а по центру купола — димовий отвір.

Дивіться також Яранга Чум Література Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., том 12, К., 1985, стор. 481 Джерела[ред. • ред. код] Вгору ↑ Е.слово: Архітектура і монументальне мистецтво. Посилання[ред. • ред. код] Вікісховище має мультимедійні дані за темою: yurt Знімки монгольських юрт(англ.) Казахская юрта