Відмінності між версіями «Юродивий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 3: Рядок 3:
 
   
 
   
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
===[http://sum.in.ua/s/Jurodyvyj Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
 
 +
ЮРОДИВИЙ, а, е.
 +
 
 +
1. Психічно хворий; божевільний. Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну (Тарас Шевченко, I, 1963, 329); — Добре, — сказав старий, — я бачу, що з тобою нічого не зробиш, ти якийсь святий чи, може, трохи юродивий (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 119);
 +
//  у знач. ім. юродивий, вого, чол.; юродива, вої, жін. Психічно хвора, божевільна людина. Загледівши Мурашка, юродивий впився в нього злим, розпаленим поглядом (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 282).
 +
 
 +
2. у знач. ім. юродивий, вого, чол.; юродива, вої, жін. У марновірних, релігійних людей — жебрак, божевільний, що має дар віщуна. По один бік диякона стояв.. юродивий, спустивши з одного плеча червону хламиду (Нечуй-Левицький, III, 1956, 24).
 +
 
 +
===[http://slovopedia.org.ua/31/53422/29878.html Словник синонімів Полюги]===
 +
 
 +
ЮРОДИВИЙ
 +
(розумово хворий) навіжений, навісний, безумний// який з'їхав з глузду.
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юродивий.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юродивий1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юродивий2.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юродивий3.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|z3ROTEaZQxA}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
[http://litopys.org.ua/shevchenko/shev2110.htm Юродивий. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів. Том. 2.]
 +
 +
[http://amvon.info/ridkisniy-podvig-abo-hto-taki-yurodivi Рідкісний подвиг, або хто такі юродиві]
 +
 +
[http://Житіє%20святого%20Андрія%20Христа%20ради%20юродивого Андрій Юродивий]
 +
 +
==Цікаві факти==
 +
 +
[http://www.kplavra.kiev.ua/JUrodivij.html Юродиві] - люди, що брали на себе з любові до Бога і ближніх один з подвигів християнського благочестя - юродство про Христа. Вони не тільки добровільно відмовлялися від зручностей і благ життя земного, від життя суспільного, і від родини самого близького і кровного, але брали на себе вид божевільної людини, яка не знає ні пристойності, ні відчуття сорому, дозволяє собі іноді спокусливі дії. Ці подвижники не соромилися говорити правду в очі сильним світу цього, викривали людей несправедливих і забуваючи правду Божу, радували і втішали людей благочестивих і богобоязливих.  Ю. нерідко ходили серед найбільш порочних членів суспільства, серед людей загиблих в громадській думці, і багатьох з таких знедолених повертали на шлях істини і добра. Майже всі Ю. Сходу і деякі з них на Русі були ченці.
 +
 +
Найбільш відомі: чернець Києво-Печерського монастиря Ісаакій (11 ст.), в Москві - Василь Блаженний (16 ст.), І. Я. Корейша (19 ст.) та ін.
  
==Джерела та література==
 
  
==Зовнішні посилання==
 
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]

Поточна версія на 14:19, 29 листопада 2013

Юроди́вий, -а, -е. Юродивый. Схаменіться недолюдки, діти юродиві! Шевч. 211.

Сучасні словники

Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЮРОДИВИЙ, а, е.

1. Психічно хворий; божевільний. Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну (Тарас Шевченко, I, 1963, 329); — Добре, — сказав старий, — я бачу, що з тобою нічого не зробиш, ти якийсь святий чи, може, трохи юродивий (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 119); // у знач. ім. юродивий, вого, чол.; юродива, вої, жін. Психічно хвора, божевільна людина. Загледівши Мурашка, юродивий впився в нього злим, розпаленим поглядом (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 282).

2. у знач. ім. юродивий, вого, чол.; юродива, вої, жін. У марновірних, релігійних людей — жебрак, божевільний, що має дар віщуна. По один бік диякона стояв.. юродивий, спустивши з одного плеча червону хламиду (Нечуй-Левицький, III, 1956, 24).

Словник синонімів Полюги

ЮРОДИВИЙ (розумово хворий) навіжений, навісний, безумний// який з'їхав з глузду.

Ілюстрації

Юродивий.jpg Юродивий1.jpg Юродивий2.jpg Юродивий3.jpg

Медіа

Див. також

Юродивий. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів. Том. 2.

Рідкісний подвиг, або хто такі юродиві

Андрій Юродивий

Цікаві факти

Юродиві - люди, що брали на себе з любові до Бога і ближніх один з подвигів християнського благочестя - юродство про Христа. Вони не тільки добровільно відмовлялися від зручностей і благ життя земного, від життя суспільного, і від родини самого близького і кровного, але брали на себе вид божевільної людини, яка не знає ні пристойності, ні відчуття сорому, дозволяє собі іноді спокусливі дії. Ці подвижники не соромилися говорити правду в очі сильним світу цього, викривали людей несправедливих і забуваючи правду Божу, радували і втішали людей благочестивих і богобоязливих. Ю. нерідко ходили серед найбільш порочних членів суспільства, серед людей загиблих в громадській думці, і багатьох з таких знедолених повертали на шлях істини і добра. Майже всі Ю. Сходу і деякі з них на Русі були ченці.

Найбільш відомі: чернець Києво-Печерського монастиря Ісаакій (11 ст.), в Москві - Василь Блаженний (16 ст.), І. Я. Корейша (19 ст.) та ін.