Відмінності між версіями «Щурячий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Щурячий, -а, -е. '''1) Крысиный. Желех. 2) Принадлежащій, свойственный стрижу. ''Уся круча в щу...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Щурячий, -а, -е. '''1) Крысиный. Желех. 2) Принадлежащій, свойственный стрижу. ''Уся круча в щурячих норах. ''Харьк. у. | '''Щурячий, -а, -е. '''1) Крысиный. Желех. 2) Принадлежащій, свойственный стрижу. ''Уся круча в щурячих норах. ''Харьк. у. | ||
[[Категорія:Щу]] | [[Категорія:Щу]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ЩУРЯЧИЙ 1, а, е. Прикм. до щур1; | ||
| + | // Такий, як у щурів. — Я вуса ці викохую аж тридцять год. — Оці?! — захихотіла шинкарочка. — Оці щурячі хвостики? (Олександр Ільченко, Козацькому роду... 1958, 505). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 611. | ||
Версія за 18:48, 6 жовтня 2019
Щурячий, -а, -е. 1) Крысиный. Желех. 2) Принадлежащій, свойственный стрижу. Уся круча в щурячих норах. Харьк. у.
Сучасні словники
ЩУРЯЧИЙ 1, а, е. Прикм. до щур1; // Такий, як у щурів. — Я вуса ці викохую аж тридцять год. — Оці?! — захихотіла шинкарочка. — Оці щурячі хвостики? (Олександр Ільченко, Козацькому роду... 1958, 505).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 611.
