Щулитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:08, 22 листопада 2017; Dikovalchuk.if16 (обговорення • внесок)
Щу́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Ежиться. Не дурно той бідний її чоловік так щулився в закутку. Левиц. І. 464. 2) Щуриться. Черном. Пан Хоцінський позіхав, щулився на канапі. Левиц. І. 182.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
