Щербаченко Дар’я Вячеславівна
Завдання 1
Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі
Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ.
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується глобальною комп’ютеризацією та інформатизацією в освіті. В освітніх установах активно використовуються інформаційно-комунікаційні технології. Нині суспільні, соціально-економічні та інформаційно-технологічні зміни висувають нові вимоги до підготовки вчителя нової генерації, що потребує створення й застосування нових освітніх систем, зміни освітнього процесу, форм, методів та засобів навчання. Виникає необхідність у створенні сучасної моделі підготовки майбутнього педагога. В існуючий моделі є суперечність між рівнем підготовки та сучасними вимогами до фахівця. Таким чином, оновлення змісту навчання є нагальною проблемою, що потребує нової схеми підготовки вчителя, здатного працювати в динамічних умовах сучасних комп‘ютерних технологій та активно їх використовувати у своїй професійній діяльності. Вивчення будь-якої дисципліни з використанням ІКТ дає дітям можливість для роздумів і участі в створенні елементів уроку, що сприяє розвитку інтересу школярів до предмета. Впровадження ІКТ в освітній процес покликане підвищити ефективність проведення уроків, звільнити вчителя від рутинної роботи, посилити привабливість подачі матеріалу, здійснити диференціацію видів завдань, а також урізноманітнити форми зворотного зв’язку. Використання сучасних технічних засобів для розв‘язання фахових завдань на базі отриманої комп‘ютерної підготовки є запорукою конкурентоспроможності майбутнього фахівця. При масовому забезпеченні комп‘ютерами зберігається його індивідуальність, можливість отримання достовірної оцінки без великих затрат часу на проведення контролю. Головним для майбутнього фахівця в сучасному інформаційному середовищі є подальше використання комп‘ютерних технологій як методів та інструментів майбутньої педагогічної діяльності для розв‘язання задач предметної галузі.
Інтерв’ю з директором ЗО «КМДШ» Фісуновою Л.
"Інформаційне середовище – засіб ефективної взаємодії учасників освітнього процесу: дітей, педагогів, батьків. У нашій школі проведено моніторинг компетентності вчителів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Всі педагоги володіють навичками використання ІКТ на рівні "Початківець", вміють орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. Послідовне, систематичне впровадження в педагогічний процес ІКТ здатні не тільки розширити існуючий арсенал методичних засобів, але й повністю змінити існуючі форми навчання. Використання комп‘ютерних програм, електронних засобів навчального призначення значно підвищують якість навчання, але при використанні ІКТ в навчально-виховному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах є типові проблеми: - недостатнє матеріально-технічне та науково-методичне забезпечення навчальних закладів; - недостатньо розроблені методики використання сучасних інформаційних технологій навчання у навчальному процесі під час вивчення усіх навчальних предметів; - недостатня підготовка педагогічних кадрів до використання в навчальному процесі засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій; - відсутність у вчителів мотивації щодо використання сучасних інформаційних технологій навчання. В першу чергу, необхідно зазначити, що для успішного впровадження електронного навчання у шкільну освіту необхідно спроектувати та створити відповідне інформаційно-освітнє середовище, яке б враховувало наявні наукові дані в галузі психології та педагогіки. Для того,щоб це принесло свої зиски необхідно змінити масовий підхід до реалізації педагогічних технологій засобами ІКТ.”
ІК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.
Сучасному суспільству потрібна компетентна особистість, здатна брати активну участь у розвитку економіки, науки, культури. Тому сьогодні у шкільній освіті на перший план висувається завдання створення сприятливих умов для виявлення і розвитку здібностей учнів, задоволення їхніх інтересів та потреб, розвитку навчально-пізнавальної активності та творчої самостійності. Завдання сучасного вчителя – не лише дати знання відповідно до навчальної програми, але сформувати в учнях життєво важливі навички роботи з інформацією: пошуку, збирання та опрацювання необхідних даних і відомостей, вміння ефективно взаємодіяти, зберігати та презентувати результати своєї роботи. Високий рівень інформаційно-комунікаційної компетентності (ІК- компетентності) вчителя стає запорукою ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій в закладі, є одним з найважливіших показників успішності його діяльності і одночасно необхідною передумовою для подальшого підвищення рівня його професійної компетентності. Інформаційно-комунікаційна компетентність є однією з ключових компетентностей сучасної освіченої особистості. Педагогічні працівники, завдання яких полягає у навчанні та вихованні молодих громадян інформаційного суспільства, з одного боку, самі повинні задовольняти критеріям нової інформаційної особистості, а з іншого - повинні володіти інноваційними технологічними інструментами і застосовувати їх у своїй професійній діяльності. Крім того, формування і розвиток інших базових компетентностей - соціально-політичної, комунікативної, соціокультурної, компетенції безперервної освіти - також неможливо здійснити в сучасних умовах без оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями. Освоєння інноваційних технологій і апаратних засобів, що їх реалізують (персонального комп'ютера, інтерактивної дошки або інших більш складних мультимедійних систем), розглядається багатьма педагогами як проста зміна технічної озброєності своєї праці. Однак технічна сторона, створюючи нову педагогічну ситуацію, неодмінно приводить до зміни ролі педагога в освітньому процесі, зміни його педагогічних поглядів і підходів, його готовності (або неготовності) передавати свої знання та досвід іншими методами та засобами. Це вимагає адаптації педагога до нових умов здійснення своєї професійної діяльності. При цьому він перестає бути єдиним джерелом інформації для учня, єдиним носієм дидактичних принципів. З іншого боку, педагог повинен організувати процес навчання таким чином, щоб перетворити традиційне освітнє середовище в сучасне, високотехнологічне, що відповідає вимогам інформаційного суспільства. У цілому, це означає формування педагогічної культури нового типу, становлення якої неможливо без участі професійної самосвідомості педагога. Таким чином, формування ІКТ-компетентності сучасного педагога, діяльність якого розвертається в умовах комплексної інформатизації системи освіти, багато в чому залежить від рівня його професійної самосвідомості. Для того, щоб перевірити ІКТ-компетентність вчителів початкових класів ЗО «КМДШ», було створено анкету
Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)
Апаратне забезпечення.
-1 комп’ютерний клас (15 ноутбуків, смарт-дошка,проектор, ПК, колонки).
-концертна зала (1 навісна плазма, музичний центр).
-10 кабінетів початкових класів (всі кабінети початкових класів мають ноутбук, смарт-дошку,проектор,колонки та wi-fi зони).
-учительська ( 6 ноутбуків, 3 кольорових принтера із можливістю сканування та копіювання).
Програмне забезпечення.
• Microsoft office
• Windows
• Антивірусні програми
• Програми для вчителів та учнів
• Дидактичні матеріали
• Збірники (електронні)
• Скарбниця знань
• Сходинки до інформатики
• Сервіси Google
Інформаційне забезпечення.
Комп’ютерні або нові інформаційні технології навчання – це процеси підготовки і передачі інформації, засобом впровадження яких є комп’ютер.Застосування комп‘ютерних технологій змінює функції викладача щодоорганізації навчального процесу, активізації класу, налагодження робочихмісць, проведення інструктажу, індивідуального підходу до учнів, підготовкидо використання комп‘ютерних технологій. Інформаційно-освітнє середовище школи
• сформований простір для комунікації
• електронна пошта
• електронна біблотека
• медіатека
• мережеві педагогічні спільноти
• мультимедійні комплекти
• Інтернет
• Учбово-методичні матеріали
Навчально-наукове забезпечення.
• навчальні плани;
• державні стандарти освіти;
• навчальні програми з усіх навчальних дисциплін;
• підручники та навчальні посібники;
• матеріали поточного та підсумкового контролю;
• методичні матеріали.
Завдання 2
Завдання 3
Тренінг на тему: „Використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) під час навчально-виховного процесу в загальноосвітніх закладах”
Мета: створити доброзичливу атмосферу для ефективної співпраці; прийняти правила для продуктивної роботи груп під час тренінгу; ознайомити учасників з поняттям „тренінг”; провести роботу в групах з проблеми: „Використання інформаційно-комунікаційних (ІКТ) під час навчально-виховного процесу в загальноосвітньому закладі” шляхом виконання ряду вправ; підвести підсумки заняття.
Методи роботи: робота в групах, „Мікрофон”, демонстрація, презентація, асоціативний рядок, колаж.
Поняття і терміни: „інформатизація суспільства”, „інформатизація освіти”, ”комп’ютерні технології навчання”
Хід:
Вступне слово: Суспільство і час ставлять перед школою нові завдання, вирішення яких вимагає нових підходів до навчання. Змінюються програми, з’являються нові підручники, технології, моделі навчання, що пред’являють до вчителя вимоги з оволодіння та застосування в своїй практиці інновацій. Поняття „інформаційне суспільство” та „інформаційний простір” пов’язують, здебільшого, з новим суспільним станом, який склався внаслідок розповсюдження персональних комп’ютерів та всесвітньої мережі Internet. Основою освітньої системи є високоякісне і високотехнологічне інформаційно-освітнє середовище. Його створення і розвиток – технічно складне завдання. Але саме воно дозволяє системі освіти докорінно модернізувати свою технологічну базу, перейти до освітньої технології в широкому значенні цього слова і здійснити прорив до відкритої освітньої системи, що відповідає сучасним вимогам. Ми зібралися в цій залі (аудиторії), щоб провести засідання творчої групи „Технологія моделювання уроку з використанням ІКТ” у формі тренінгу з проблеми: „Використання інформаційно-комунікаційних (ІКТ) та телекомунікаційних технологій (ТКТ) під час навчально-виховного процесу в загальноосвітньому закладі нового типу”. Отож почнімо!
Тренер пропонує правила роботи в малих групах (на окремих аркушах), які допоможуть працювати під час виконання завдань в таких групах: Правила роботи в групах: 1. Необхідно швидко розподілити „ролі” (краще за бажанням кожного). 2. У процесі роботи групи кожен може виражати власну думку (наприклад, по черзі). 3. Коли один говорить – інші слухають. 4. Обговорюють ідеї, а не особистість. 5. Група прагне дійти спільної думки. Обов’язки спікера групи: Зачитувати групові завдання. Встановлювати порядок виконання. Визначати того, хто буде стежити за часом. Пропонувати членам групи виступати по черзі. Стежити за записами, які робить секретар, допомагати йому чіткими формулюваннями; узагальнювати думки інших членів групи. Активізувати роботу групи. Якщо необхідно, підсумовувати роботу. Визначати доповідача або самому відповідати про підсумки роботи групи. Підтримувати дисципліну під час групової роботи. Обов’язки секретаря групи: Вести записи результатів групової роботи; чітко визначати відповіді групи на кожне питання. Вимагати від групи або більшої її частини вироблення єдиної думки. Вести записи чітко і розбірливо. Бути готовим висловити думку групи під час підведення підсумків або допомогти тому, хто відповідає.
Інформаційне повідомлення (на окремому аркуші): Термін „тренінг” походить від англійського „to train” – навчати, тренувати. Тренінг – це запланований процес, призначений надати або поновити знання та навички і перевірити ставлення до проблеми, ідеї, поведінку з метою їхньої зміни чи оновлення. Тренінг – це: o Ефективна форма роботи для засвоєння знань; o Інструмент для формування умінь і навичок; o Спілкування в довірчій атмосфері і неформальній обстановці; o Пізнання себе і навколишнього світу. Специфічні риси тренінгу: Дотримання певних принципів групової роботи; Наявність більш-менш постійної групи (переважно від 15 до 20 осіб, що періодично збираються на зустрічі чи працюють безперервно протягом двох-п’яти днів); Певна просторова організація (частіше за все – робота у зручному ізольованому приміщенні, де учасники переважну частину часу сидять у колі); Використання активних та інтерактивних методів роботи; Об’єктивація суб’єктивних почуттів, емоцій, думок, знань учасників групи стосовно подій, які відбуваються в групі. Тренінги бувають різних видів: соціально-просвітницькі, соціально-педагогічні, особистісного росту, комунікативні.
Тренер рекомендує учасникам самостійно ознайомитись з вищезазначеними матеріалами (Інформаційне повідомлення (на окремому аркуші)). Запитання для обговорення: Чим відрізняється тренінг від традиційного навчання? (метод „Мікрофон”) Орієнтовані відповіді: Тренінг відрізняється від традиційного навчання тим, що створюється неформальна обстановка, що дозволяє учасникам повністю розкритися, більше поглинути знань. Інформатизація освіти – це процес забезпечення сфери освіти теорією і практикою розробки й використання сучасних інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання та виховання. Комп’ютерні технології навчання – це процеси підготовки і передачі інформації учневі, засобом здійснення яких є комп’ютер. Після презентації спікерами думки групи, тренер узагальнює зміст поняття „мета НІТ” (підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства). „Використання інформаційних технологій надає учням можливість заглянути в сутність науки...” „Метод проектів стимулює самостійну пізнавальну думку учнів...” „Нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи...” „Використання методу проектів, їх поєднання з інформаційними технологіями дає можливість організувати навчальний процес, орієнтований на особистість учня, з урахуванням його індивідуальних особливостей і здібностей...”
Висновок: Основною професійно значимою якістю сучасного вчителя є інноваційний стиль науково-педагогічного мислення (зокрема використання ІКТ та ТКТ), готовність до створення нових цінностей і прийняття творчих рішень. Робота з епіграфом: Прокоментуйте вислів В.О.Сухомлинського Обміркуйте та виконайте: Завдання групам: Звичайно, в сучасних педагогічних технологіях є як переваги, так і недоліки. Окресліть доцільність та недоліки використання інформаційних технологій в навчально-виховному процесі (3 хв. – обмірковування; 2 хв. – озвучення та коментарі) – ведучий робить записи на ватмані ПЕРЕВАГИ НЕДОЛІКИ Є можливість заощадити час (контрольні роботи, тестові програми) Використання комп’ютерної техніки робить урок цікавим і по-справжньому сучасним Індивідуалізація навчання Контроль і підбиття підсумків проходять об’єктивно і своєчасно Висновок: Отже, шановне товариство, суспільство, яке дбає про своє майбутнє, має усвідомити колосальні можливості ІКТ і навчитися грамотно застосовувати їх. Насамперед в освіті. Основним завданням впровадження ІКТ у навчально-виховний процес є підвищення зацікавленості учнів навчанням, зростання результативності і якості навчальних досягнень учнів, розвиток їх пізнавальних інтересів, підготовка покоління, спроможного активно включатися в якісно новий етап розвитку сучасного суспільства, пов’язаний з інформатизацією. Наше ж завдання – бути вчителями, яких чекають...
Завдання 4
Методичні рекомендації.
Методичні рекомендації щодо проектування інформаційного освітнього середовища установи.
Принципово важливими освітніми та інформаційно-методичними ресурсами інформаційно-освітнього середовища сучасного навчального закладу мають стати: •віртуальний методичний кабінет та мережеві методичні об’єднання педагогічних працівників, що дозволяє усім учасникам освітнього процесу обмінюватися актуальною інформацією, представляти свої власні методичні напрацювання та використовувати передовий досвід колег; • електронні портфоліо керівників, педагогічних працівників і вихованців позашкільних навчальних закладів, що уможливлює презентацію професійних або особистісних досягнень суб’єктів освітньої взаємодії, визначення подальших перспектив їхнього творчого розвитку та вдосконалення; • структурована медіатека – тематична колекція фото-, відео-, аудіоматеріалів, веб-ресурсів, друкованої продукції, що забезпечує максимальну візуалізацію навчально-виховної, науково-методичної, дозвіллєвої діяльності закладу, задовольняє інтереси реальних і потенційних споживачів освітніх послуг щодо змісту освітньої діяльності його гуртків, творчих об’єднань; • віртуальна бібліотека – електронна бібліотека з навчальною, навчально-методичною, методичною літературою, каталогами інших електронних бібліотек; • дистанційні навчальні курси або їх елементи як форма організації і реалізації освітньої діяльності та самоосвіти вихованців із використанням ІКТ. Отже, єдине інформаційно-освітнє середовище навчального закладу – це відкрита система, у якій задіяні на інформаційному рівні та пов’язані між собою всі суб’єкти освітньої діяльності: адміністрація, методична служба, педагогічні працівники, вихованці та їхні батьки, педагогічна громадськість, органи управління освітою.
Методичні рекомендації щодо модернізації ІТ інфраструктури.
ІТ-забезпечення школи в загальному плані не потребує модернізації. Школа забезпечена ІКТ на достатньому рівні, але можна облаштувати ще один інформатичний клас. Тому що інколи виникають труднощі та незручності під час проведення уроків. Модернізувати ІТ-інфораструктуру ще можна так: • Електронне навчання. Інструменти для творчості і технології для співпраці, що надає змогу учням, творити і надихати одне одного, а також співпрацювати під час навчання в межах навчального закладу, держави чи всього світу. • Керування дослідженнями. Хмарна платформа для спільних досліджень із широким спектром інструментів для аналізу, розробки та створення матеріалів. Надання групам ефективних засобів для співпраці, дослідження, аналізу, розробки та створення матеріалів. • Ефективність навчальних закладів. Загальний аналіз діяльності навчального закладу, рішення для контролю звітності і створення звітів. Спрощення звітності й керування планами на майбутнє завдяки миттєвому доступу до інформації і докладному огляду джерел даних. • Операційна ефективність. Програмний комплекс серверів і інструментів, які забезпечують світовий рівень керування ІТ-інфраструктурою, захисту даних і безпеки мережі. Ефективне керування ІТ-інфраструктурою і її захист з одночасним зменшенням непрямих витрат на інформаційні технології.
Методичні рекомендації щодо формування ІК- компетентності співробітників, вчителів, вихователів установи.
Виділення ІК-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використання ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті. Вона передбачає наявність у особистості здатностей: • застосовувати ІКТ в навчанні та повсякденному житті; • раціонально використовувати комп’ютер і комп’ютерні засоби під час розв’язування завдань, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням і передаванням; • будувати інформаційні моделі й досліджувати їх за допомогою засобів ІКТ; • давати оцінку процесові й досягнутим результатам технологічної діяльності. ІК-компетентність заслуговує на особливу увагу тому, що саме вона дає можливість особистості бути сучасною, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення техніки в своїй професійній діяльності. Слід відмітити, що майже всі науковці виділяють цю компетентність як обов’язкову складову професійної компетентності педагога. З появою в роботі вчителя комп’ютера та Інтернет значно збільшуються можливості самоосвіти вчителя. Комп’ютер повинен стати незамінним інструментом в роботі, що значно підвищить її ефективність. Кожен учитель повинен бути готовий до використання інформаційних технологій у власній праці, а також в роботі з учнями. Перед сучасним учителем стоїть нелегке завдання: навчаючись і перебудовуючись під нові вимоги часу самому, навчити і підготувати інших. Удосконалення якості навчання та виховання у середній школі напряму залежить від рівня підготовки педагога. Сучасне суспільство характеризується стрімкою зміною темпів життя, технологій, лавиноподібним зростанням інформації, ускладненням праці і соціальної діяльності, саме тому необхідно змінювати основні методи навчання. Недостатньо дати суму знань учням, потрібно навчити їх орієнтуватися в потоці інформації, систематизувати і обирати потрібне. Учитель повинен розвивати в учнів навички, які потрібні людині ХХІ століття: відповідальність та адаптивність, критичне та системне мислення, вміння працювати з інформацією та медіазасобами, ставити та вирішувати проблеми, направленість на саморозвиток, творчість і допитливість та інші. Все це дуже легко зробити, якщо використовувати метод проектів на уроках. Для впровадження методу проекту в шкільну освіту необхідна відповідна фахова підготовка вчителів за новими педагогічними технологіями. Цим потребам відповідає програма Міністерства освіти і науки України Intel «Навчання для майбутнього». Сьогодні більшість учнів мотивована на стійке, незалежне, цілеспрямоване і самостійне навчання. Саме тому їм подобається робота над проектом, тим, що вони беруть на себе ризик самостійних дій і вчаться на своїх помилках. Уміння працювати з інформацією, узагальнювати, аналізувати, систематизувати - усе це допоможе учням у роботі над проектом. Навички роботи з комп'ютером їм будуть потрібні не тільки для пошуку інформації (тим паче, що на сьогоднішній день учні частіше і більш охоче шукають інформацію через Інтернет, ніж у бібліотеці), але й для того, щоб представити і розкрити тему своїх досліджень. Метод проектів вимагає ретельної підготовки вчителя, оскільки від того, наскільки він зможе зацікавити учнів темою проекту, буде залежати і результативність роботи учнів. Учитель повинен чітко сформулювати основні, проблемні та навчальні питання, чітко визначити терміни роботи над проектом, ознайомити з методами оцінювання як протягом всього проекту, так і кінцевого результату. Вважаємо, що використання методу проектів у роботі, є найбільш ефективним на сьогоднішній день для формування цілісної конкурентоспроможної особистості учнів. Одним з головних завдань шкільної освіти сьогодні є підготовка учнів до швидкого сприйняття і опрацювання великих обсягів інформації, озброєння їх сучасними засобами і технологіями роботи, формування в них інформаційної культури, життєвих компетентностей, зокрема інформаційної компетентності. Щоб сформувати інформаційну компетентність в учнів, учитель і сам повинен володіти такою компетентністю, розуміти ту роль, яку він може відігравати у формуванні особистості учня.
