Щербаченко Дар`я Вячеславівна

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:54, 25 жовтня 2019; Dvshcherbachenko.pi18 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Завдання 1


Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі


Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ. Інтерв’ю з керівником навчального закладу та його заступниками.


Теоретичний аналіз з питань впровадження ІКТ, було проведено на базі Київського університету імені Бориса Грінченка, Педагогічного інституту. З’ясовано, що ведеться активна освітня політика з питань впровадження ІКТ.

В інституті вже впроваджено та застосовуються в освітньому процесі наступні інноваційні технології:

1 учень – 1 комп’ютер;

case-study - метод активного проблемно-ситуативного аналізу;

blended learning - поєднання он-лайн навчання з очним навчанням;

flipped classroom - передбачає підвищення активності студентів, через перенесення ролі викладача та студента;

CLIL - передбачає вивчення предметів іноземною мовою;

distance learning - оволодіння навчальним матеріалом в зручний час та у зручному місці для кожного;

cooperative learnin - спрямоване на організацію освітнього процесу через сприйняття нового академічного та соціального досвіду;

mobile learning - навчання з використанням мобільних пристроїв.

Для впровадження даних методів, форм та підходів до навчання, необхідним є певне матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу.

На даний момент, матеріально-технічне забезпечення Педагогічного інституту включає:

сучасну бібліотеку;

аудиторію, обладнану для реалізації моделі навчання “1 учень : 1 комп’ютер”;

аудиторії, обладнані Smart дошками та фліпчартами для проведення тренінгів та здійснення інших інноваційних форм роботи;

корпоративну пошту;

навчальне середовище Moodle.

Інститут націлений у майбутнє і вже планує свої наступні кроки у здійсненні освітньої політики з питань впровадження ІКТ в освітній процес. Постійно відбуваються майстер-класи та тренінги для підвищення ІКТ-компетентності викладацького складу, наявний і повний курс підвищення ІКТ-компетентності.


Для аналізу освітньої політики з питань впровадження ІКТ проінтерв"ювали з заступником завідувача кафедри Леонтьєвою І.В.

Інно Василівно, наскільки досконало розроблена ІКТ політика насамперед на кафедрі теорії та історії педагогіки? Досконалість ІКТ політики залежить від ресурсів, які має наш інститут. Ресурсне забезпечення ІКТ залежить напряму від організації та адміністрації навчального закладі.

Як ваше керівництво сприяє розвитку ІКТ політики в Педагогічному інституті? Адміністрація закладу всіляко цьому сприяє. Нещодавно пообіцяли змінити операційну систему, на більш нову. Закупівля обладнання. Своєчасний ремонт. Забезпечення умов для активного впровадження ІКТ у діяльність вишу.

Як сучасні ком'ютерні технології впливають на якість організації навчального процесу? На сьогоднішній день вже не уявляємо своєї роботи без застосування сучасних інформаційних технологій. Кожен викладач нашої кафедри жодне заняття вже не проводить без залучення презентацій, тематичних мультфільмів (самостійно розроблених), дидактичних матеріал із застосуванням Smart тощо. Оскільки, студенти зараз в цьому плані набагато обізнаніші за нас, намагаємось їх дивувати вище зазначеним. Якість від цього підвищується. Чогось навчаємо ми їх, чогось вони нас: партнерська взаємодія.

Чи підвищують свою кваліфікацію в цьому плані викладачі кафедри, щоб іти в ногу з часом? Звісно. Інформатизація суспільства дуже динамічна. Ледь не кожної години з’являється щось нове. Тому наші викладачі активно відвідують ІКТ модулі, займаються неформальною освітою (різні онлайн-курси).

Як побудована ІТ інфраструктура на вашій кафедрі? По-перше, це наші викладачі, ще наші системні адміністратори, які приходять нам на допомогу. Також, це наше апаратне, технічне та інформаційне забезпечення.


ІК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.


Завдання сучасного викладача ЗВО – не лише дати знання відповідно до навчальної програми, але й сформувати у студентів життєво важливі навички роботи з інформацією: пошук, збирання та опрацювання необхідних даних і відомостей, вміння ефективно взаємодіяти, зберігати та презентувати результати своєї роботи. Зростаюча потреба в інформаційній, технологічній та візуальній грамотності випускників ЗВО, розуміння того, що студенти змінилися, а освітні практики – ні, вимагає наявності значної кількості викладачів, які володіють практичними навичками використання інформаційно-комунікаційних технологій, визначених міжнародними освітніми спільнотами та організаціями. Високий рівень інформаційно-комунікаційної компетентності (ІК- компетентності) викладача стає запорукою ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій в закладі, є одним з найважливіших показників успішності його діяльності і одночасно необхідною передумовою для подальшого підвищення рівня його професійної компетентності. Розповсюдження цифрових технологій сприяє перетворенню навчання на неперервний, індивідуально-орієнтовний, гнучкий та динамічний процес. ЮНЕСКО приділяє особливу увагу розвитку високотехнологічних освітніх компетенцій та навичок XXI століття засобами використання сучасних інформаційних та комунікаційних технологій.

З метою визначення рівня ІКТ-компетентності педагогів було проведено анкетування

Результати анкетування можна переглянути тут


Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)


Протягом практики було проаналізовано саме ІТ-інфраструктуру кабінетів кафедри теорії та історії педагогіки та її завідувача.


Апаратне забезпечення:

•3 комп'ютери на кафедрі та 1 у кабінеті завідувача;

•2 принтера (на два кабінети);

•точка доступу до мережі;

•маршрутизатор

Програмне забезпечення:

•операційна система Windows 7;

•антивірусна програма;

•робота з документами в "Microsoft Office"

Навчально-наукове забезпечення

•проектування, побудова, управління й підтримка інформаційної мережі університету (програмна частина);

•розробка навчально-методичного забезпечення;

•впровадження інформаційних технологій в освітнє середовище;

•створення дистанційних курсів;

•ресурси бібліотеки, репозиторії, Wiki-ресурси;

•нормативні документи;

•положення та накази;

•робочі програми дисциплін;

•електронний журнал успішності студентів

Інформаційне забезпечення

Сайт університету

Сайт педагогічного інституту


Завдання 2


Блог консультацій Методичні поради для педагогів


Завдання 3


Виступ для викладачів кафедри

Онлайн-освіта стає популярною, однак багато хто вважає класичну форму навчання більш якісної і вважають за краще витрачати час на університетських лекціях.

Привабливість онлайн-освіти

Формат онлайн-навчання виявився зручним - знайти хороші курси від кваліфікованих фахівців досить просто, вчитися в домашніх умовах комфортно в усіх відношеннях. До того ж, це непогане відношення мотивованості і вміння домагатися результатів. По-іншому отримати знання просто неможливо - треба правильно розподілити час, сконцентруватися поза робочої обстановки і самостійно виконати всі необхідні завдання. У тих, хто вибрав онлайн-формат освіти, враження позитивні. Серед переваг називають вільне планування розкладу занять і велика кількість практичної інформації, якою часто не вистачає в класичній системі навчання. Крім того, є можливість пройти курси від відомих світових університетів, що буде плюсом як для саморозвитку, так і для подальшої кар'єри. Массачусетський технологічний університет пропонує власні безкоштовні програми для тих, кого цікавить профільну освіту в сфері IT, фізики, математики, механіки та інженерії. На вибір абітурієнта - більше 2 тис курсів. Стенфордський університет, один з лідерів гуманітарного та технічного освіти, також дає можливість вчитися онлайн. Інтерактивні курси, аудіо- та відео-лекції - все це доступно для вільного вивчення. Програми найрізноманітніші - від уроків маркетингу і бізнесу до основ генетики і медицини. Діє програма онлайн-навчання і від університету Карнегі Меллон, який вважається кращим в підготовці фахівців в області комп'ютерних технологій. Студенти можуть вчитися самостійно або за допомогою викладача, який контролює освітній процес. Підхід індивідуальний: кожен вибирає те, що більш зручно і ефективно.

Пропозиції та ризики

Однак не всі наважуються зробити вибір на користь онлайн-освіти - просто бояться ризикувати. Дійсно, для людини, яка раніше не користувався послугами онлайн, така форма навчання може здатися дивною і ненадійною. Причин на те кілька. По-перше, вибір викладача. Не можна бути повністю впевненим, що викладач виявиться досить кваліфікованим, зможе коректно подати інформацію і знайти підхід до студента. По-друге, роботодавці будуть уважніше розглядати претендентів з дипломами про онлайн-освіту, і вибір частіше буде не на користь таких претендентів. Класична форма навчання в суспільстві все ще вважається більш якісною. По-третє, багато хто побоюється за збереження персональних даних. Щоб отримати сертифікат про закінчення курсів, необхідно за нього заплатити, а для цього треба ввести номер карти і перевести гроші. Окремо варто сказати про інтелектуальну власність.

Платформа онлайн-освіти Coursera попереджає своїх користувачів, що їх особисті дані і інформація, опублікована на сайті, може бути використана компанією в своїх цілях. У той же час авторські права на цю інформацію залишаються у клієнта. Крім того, Coursera може на свій розсуд змінювати вартість освітніх курсів. Тобто студент позбавляється будь-яких гарантій щодо збереження та планування власних коштів. Повернути гроші можна, тільки відмовившись від сертифіката про проходження навчальної програми, але не у випадку, коли платний курс просто не підійшов клієнту. Подібні умови діють і на іншому ресурсі онлайн-освіти - мовної платформі LinguaLeo. Оплата за додаткові курси здійснюється авансом, але з можливістю повернення коштів або обміну на аналогічну програму навчання. Повернути гроші в повному розмірі можуть тільки ті, хто придбав особливий статус користувача і не встиг використати його переваги. Решта отримають компенсацію з урахуванням комісії платіжної системи. Крім того, є окремий список авторських курсів, за які повернення коштів не передбачається. Деякі компанії вибудовують роботу з клієнтами інакше.

Що в підсумку

Стереотипів і побоювань щодо онлайн-освіти існує багато, проте більшість з них продиктовані незнанням і домислами. Вибираючи онлайн-навчання, треба звертати увагу на дрібниці, довіряти надійним платформ і уважно читати призначені для користувача угоди. Для тих, хто надає освітні послуги, будь то викладачі або організатори онлайн-платформ, репутація важливіша, ніж судові тяжби і зневажливе ставлення до клієнтів.

Основним аспектом економічного зростання будь-якої країни і визначення її ролі у світовій спільноті нині є інтелектуально-освітній потенціал. Тому одним із пріоритетних напрямів державної соціально-економічної політики є сучасна ефективна система освіти, що здатна задовольняти соціальне замовлення суспільства на надання якісних освітніх послуг, які відповідають потребам інформаційного суспільства. Для забезпечення якісної освіти необхідно готувати вчителя нової формації, здатного ефективно працювати в інформаційному суспільстві, що постійно змінюється і вдосконалюється.

Становлення та розвиток інформаційного суспільства є характерною рисою ХХІ століття. Саме в інформаційному суспільстві набувають активного розвитку інформаційно-комунікаційні технології, створюються умови для ефективного використання знань у вирішенні різноманітних завдань, які постають перед суспільством. Світовий процес переходу від індустріального до інформаційного суспільства, а також сучасні соціально-економічні процеси вимагають суттєвих змін у багатьох сферах діяльності держави, а особливо – в освіті. Інформатизація освіти як складова частина цього процесу є системою методів, процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою накопичення, оброблення, зберігання, розповсюдження та використання інформації в інтересах її споживачів. Можна виокремити такі цілі інформатизації суспільства:

• підвищення якості освіти через упровадження та використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес;

• забезпечення доступу до знань та даних для кожного члена суспільства;

• розвиток інтелектуальних і творчих здібностей на базі індивідуалізації освіти;

• забезпечення випереджувального навчання фахівців.

Застосування комп’ютерних технологій у навчанні є необхідною умовою досягнення цілей інформатизації освіти. Єдине інформаційне освітнє середовище поєднує широкий вибір навчального програмного забезпечення та мережних технологій, включаючи електронну пошту, форуми, програмне забезпечення колективного використання, чати, відео конференції, записи аудіо та відео, та широке коло навчальних інструментів, що базуються на використанні Веб-технологій. Сучасний етап розвитку українського освітнього простору характеризується його системним реформуванням, модернізацією, підтримкою інноваційного розвитку, переходом до багатогранності не тільки як до перспективного напряму, а й як до зовсім нової якості. Однією з необхідних умов успішної реалізації модернізації освіти на сучасному етапі є формування єдиного інформаційного освітнього середовища на всіх рівнях із забезпеченням їх інтеграції. Первинного значення в цьому процесі набуває створення єдиного ІОС в кожній освітній установі. Інформатизація в навчальному закладі потребує не лише встановлення в ньому персональних комп’ютерів і навчання комп’ютерної грамотності – вона не відбуватиметься без перебудови всього процесу навчання на базі використання інформаційно-комунікаційних технологій, діяльності студентів, учнів і викладачів в умовах доступу до безмежного світу інформації. Створення єдиного освітнього інформаційного середовища сприяє розвитку навчальної, педагогічної, управлінської й обслуговуючої діяльності навчального закладу, де провідну роль відіграють інформаційно-комунікаційні технології, що дозволяють підвищити якість і доступність навчального процесу. Крім того розвиває здібності студентів (учнів), задовольняє їхнім потребам і готує до майбутнього самостійного життя.


Завдання 4


Методичні рекомендації щодо проектування інформаційного освітнього середовища установи.


Поняття "інформаційно-освітнє середовище" по-різному тлумачиться в сучасній психолого-педагогічній науці, що демонструє ємкість його сутності та альтернативність поглядів дослідників. На думку вчених, інформаційно-освітнє середовище – це організаційно-методичні засоби, сукупність технічних і програмних засобів зберігання, оброблення, передавання інформації, що забезпечують оперативний доступ до інформації і здійснення освітніх наукових комунікацій (за О. Соколовою).


1) Чітка структурованість середовища за обраними критеріями та поетапність у його створенні

2) Наявність усіх необхідних компонентів та їх змістова відповідність (наприклад, адміністративний компонент має містити інформацію щодо адміністративного/керівного складу освітнього закладу, їх контактів тощо; навчальна – розклад занять, графік атестації; журнал оцінок тощо);

3) Простота та лаконічність, відсутність хаотичності та «наляпистості» інтерфейсу (використання не більше 2-х,3-х кольорів для оформленні дизайну середовища та їх психологічна приємлимість для користувача, відсутність складних ефектів тощо);

4) Лише актуальна інформація (постійне оновлення портфоліо викладачів, висвітлення останніх подій та новин, завчасне ознйомлення користувачів з важливою та корисною інформацією тощо).


Методичні рекомендації щодо модернізації ІТ інфраструктури.


ІТ-інфраструктура Київського університету імені Бориса Грінченка досить складна та складається з декількох компонентів. Тому для надання методичних рекомендацій щодо модернізації ІТ-інфраструктури було розглянуто Педагогічний інститут.

Для покращення функціонування ІТ інфраструктури, доцільним буде виконання наступних пунктів:

• Впровадження обов'язкових регулярних курсів підвищення ІК-компетентності для викладацького складу;

• Модернізація/оновлення технічного обладнання;

• Збільшення кількості робочих комп'ютерів;

• Популяризація е-ресурсів для миттєвого он-лайн спілкування на рівнях:

                           1.викладач-викладач
                           2.викладач-студент
                           3.студент-студент

• Швидкісний інтернет на території усього корпусу, що працюватиме без перебоїв;

• Модернізація зовнішнього вигляду наповнення Е-ресурсів (певний ребрендинг, осучаснення).

Впровадження даних змін полегшить роботу персоналу закладу освіти та підвищить рівень зацікавленості громадян університетом.


Методичні рекомендації щодо формування ІКТ-компетентності викладачів


1) Проведення тестувань з визначення вихідного рівня сформованості ІКТ-компетентності;

2) Створення та підтримка постійно діючої системи підвищення рівня ІКТ-компетентності (семінарів, тренінгів, майстер класів, курсів тощо);

3) Запровадження онлайн-допомоги компетентного помічника для надання змістовних консультацій з питань використання ІКТ-технологій та ресурсів в освітньому процесі;

4) Підтримка самоосвіти з питання використання та впровадження освітніх ІКТ в навчально-виховний процес;

5) Моніторинг та оновлення апаратно-технічної бази освітнього закладу відповідно до сучасних вимог та потреб тощо.