Щербатий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:22, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Щербатий, -а, -е. 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. Посл. Колись і моя копійка не щербата була. Посл. 2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ. Харьк. 3) Вообще съ изъяномъ, съ недостаткомъ, неудачный. Щербата до́ля. Горькая судьбина. 4) О лунѣ: на ущербѣ. Щербатий місяць. Шевч. 342. 5) Щербата правда. Не вполнѣ правда, скорѣе ложь, чѣмъ правда. Ум. Щербатенький. Правда, та щербатенька. Грин. І. 241.
