Щедрак

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Щедрак, -ка, м. = Щедрівник. Вх. Лем. 487.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЩЕДРІ́ВНИК, а, чол. Той, хто ходить щедрувати, щедрує. — Оце так щедрівка, — схопився із-за столу зраділий Гайдим і вискочив з хати.

Додаткові словники

Словник української мови: в 11 тт.

ЩЕДРІ́ВНИК, а, ч. Той, хто ходить щедрувати, щедрує. — Ну, дай нам покій! Оце ж пак заходимось ходить по хатах з жартами, неначе колядники або якісь щедрівники

Ілюстрації

25182792.jpg Photo.33872.jpg 912a32cd9aa6f06bd196e42b7b7e07a859798012.jpg Borova kolyadnuku na rizdvo 05.JPG

Медіа

.

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Щедрівник

Щедрувальник

Джерела та література

Зовнішні посилання