Щасниця

Щасниця, -ці, об. Счастливецъ, счастливица. МВ. II. 135. Як вродилась щасниця, так поправиться і п’яниця. Ном. № 1662.

Сучасні словники

щасниця -і, ч. і ж., розм. Те саме, що щасливець, щасливиця [Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.]; Та хто ж не зна, як-то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині? (Марко Вовчок) Самотні на потребують щастя. Вони знаходять його в собі (Щасниця); ЩАСЛИ́ВЕЦЬ (щаслива людина), ЩАСЛИ́ВИЙ, ЩА́СНИЦЯч. і ж., розм.Багато ж їх виявилось, щасливців, яким земля сама пливе сьогодні до рук (О. Гончар); Не йди за багатого, а йди за щасливого (прислів’я) (Словник синонімів);

Ілюстрації

Джерела та література

http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=25860