Шуміти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:56, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
І. Шумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Пѣниться, волноваться. Ріка ніби море шуміє. Федьк. І. 91.
ІІ. Шуміти, -млю, -миш, гл. Шумѣть. Шумів Дніпро. Левиц. Пов. Ой не шуми, луже, зелений байраче. Чуб. Шумітиме нагаєчка по над головою. Чуб. III. 111.
