Шрубель

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:05, 26 жовтня 2018; Vhkabanova.fpmv18 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Шрубель, -бля, м. Зубило.

Вікіпедія

Шрубель- це те саме,що зубило. Зуби́ло — ударно-різальний інструмент для обробки металу та будівельних матеріалів (бетону, цегли, каменю). При наданні зубилу ударного зусилля з боку бойкової частини (затильника) за допомогою молотка, кувалди, відбійного молотка, рубального молотка, бетонолома чи перфоратора різальна крайка зубила впливає на оброблюваний матеріал, розрізаючи чи розколюючи його.

Різновиди зубил(шрубель) за призначенням

У залежності від області застосування усі види зубил можна прокласифікувати на такі види:

слюсарне зубило[1]; крейцмейсель[2]; монтажне зубило[3] з його різновидом піка-зубилом для бетоноломів, відбійних та рубальних молотків; ковальське зубило[4][5]. Слюсарна операція, за якої за допомогою різального (зубила, крейцмейселя та ін.) і ударного (слюсарного молотка) інструментів з поверхні заготовки (деталі) видаляються зайві шари металу або заготовка розділяється на частини, називається рубанням. В залежності від призначення оброблюваної деталі рубання може бути чистовим і чорновим. У першому випадку зубилом за один робочий хід знімають шар металу товщиною від 0,5 до 1 мм, у другому — від 1,5 до 2 мм. Точність обробки, що досягається при рубанні, становить 0,4…1 мм.

Слюсарне шрубель

Слюсарні зубила(шрубелі) виготовляються з інструментальної вуглецевої сталі. Воно складається з трьох частин: ударної (бойкової), середньої (державки) і робочої. За формою державки зубила виготовляються чотирьох типів:[1]

З державкою плоскоовального перерізу. З державкою овального перерізу. З державкою шестигранного перерізу. З державкою двотаврового перерізу. і двох виконань:

З конусною робочою і ударною частиною за шириною. З прямою робочою і ударною частиною за шириною. Кут загострення вибирається в залежності від твердості оброблюваного матеріалу. Для найпоширеніших матеріалів рекомендується такі кути загострення:

для твердих матеріалів (тверда сталь, чавун) — 70 °; для матеріалів середньої твердості (сталь, бронза) — 60 °; для м'яких матеріалів (мідь, латунь) — 45 °; для алюмінієвих сплавів — 35 °. Зубила виготовляють довжиною (L) 100, 125, 160, 200 і 250 мм, ширина робочої частини (B), відповідно, становить 5, 10, 16, 20 і 25 мм. Робочу частину зубила на довжині (0,3…0,5)L гартують і відпускають. Твердість робочої частини зубил на довжині не менше 0,5 L складає HRC 54…60, ударної частини на довжині не менше 1,5 поперечного розміру перерізу від ударного торця: HRC 36,5…46,5.

Зубила виготовляють з інструментальної сталі марок 7ХФ, 8ХФ за ГОСТ 5950-2000[6] і У7А, У8А за ГОСТ 1435-99[7]

Монтажний шрубель

Пробивання отворів, штробів в будівельних конструкціях для електропроводок виконують монтажним зубилом (ТУ 36—1424—80). Зубило виготовляють з вуглецевої сталі У7А вбо У8А, довжиною 250 мм, товщиною 16 мм, шириною 25 мм, з кутом загострення 60°

Ковальський шрубель

Ковальське зубило[4] відрізняється у першу чергу тим, що воно має отвір для насадження на дерев'яну ручку подібно до молотка. Це дозволяє віддалити руку, що тримає зубило від розпеченого металу, але воно може використовуватись і для холодного рубання. Ковальські зубила можуть бути і фасонними, із заокругленою різальною кромкою[5] Матеріал для виготовлення зубил — сталь 6ХС[8]. Поверхнева твердість робочої частини: для зубил гарячого рубання HRC 51,5…56, для зубил холодного рубання HRC 55…59; ударної частини HRC 32…41,5.

Ілюстрації

Dnipro m 67574000 images 5875961184.jpg Zubil-0.jpg Slesarnoe-zubilo-gost-7.jpg [[]]

Медіа


Див.також

[1] Будова та прийоми роботи з зубилом.

Зовнішні посилання