Відмінності між версіями «Шрубель»

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Шрубель, -бля, '''''м. ''Зубило. Категорія:Шр)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Шрубель, -бля, '''''м. ''Зубило.  
 
'''Шрубель, -бля, '''''м. ''Зубило.  
 
[[Категорія:Шр]]
 
[[Категорія:Шр]]
 +
 +
==Вікіпедія==
 +
Шрубель- це те саме,що зубило.
 +
Зуби́ло — ударно-різальний інструмент для обробки металу та будівельних матеріалів (бетону, цегли, каменю). При наданні зубилу ударного зусилля з боку бойкової частини (затильника) за допомогою молотка, кувалди, відбійного молотка, рубального молотка, бетонолома чи перфоратора різальна крайка зубила впливає на оброблюваний матеріал, розрізаючи чи розколюючи його.
 +
 +
==Різновиди зубил(шрубель) за призначенням==
 +
У залежності від області застосування усі види зубил можна прокласифікувати на такі види:
 +
 +
слюсарне зубило[1];
 +
крейцмейсель[2];
 +
монтажне зубило[3] з його різновидом піка-зубилом для бетоноломів, відбійних та рубальних молотків;
 +
ковальське зубило[4][5].
 +
Слюсарна операція, за якої за допомогою різального (зубила, крейцмейселя та ін.) і ударного (слюсарного молотка) інструментів з поверхні заготовки (деталі) видаляються зайві шари металу або заготовка розділяється на частини, називається рубанням. В залежності від призначення оброблюваної деталі рубання може бути чистовим і чорновим. У першому випадку зубилом за один робочий хід знімають шар металу товщиною від 0,5 до 1 мм, у другому — від 1,5 до 2 мм. Точність обробки, що досягається при рубанні, становить 0,4…1 мм.
 +
==Слюсарне шрубель==
 +
Слюсарні зубила(шрубелі) виготовляються з інструментальної вуглецевої сталі. Воно складається з трьох частин: ударної (бойкової), середньої (державки) і робочої. За формою державки зубила виготовляються чотирьох типів:[1]
 +
 +
З державкою плоскоовального перерізу.
 +
З державкою овального перерізу.
 +
З державкою шестигранного перерізу.
 +
З державкою двотаврового перерізу.
 +
і двох виконань:
 +
 +
З конусною робочою і ударною частиною за шириною.
 +
З прямою робочою і ударною частиною за шириною.
 +
Кут загострення вибирається в залежності від твердості оброблюваного матеріалу. Для найпоширеніших матеріалів рекомендується такі кути загострення:
 +
 +
для твердих матеріалів (тверда сталь, чавун) — 70 °;
 +
для матеріалів середньої твердості (сталь, бронза) — 60 °;
 +
для м'яких матеріалів (мідь, латунь) — 45 °;
 +
для алюмінієвих сплавів — 35 °.
 +
Зубила виготовляють довжиною (L) 100, 125, 160, 200 і 250 мм, ширина робочої частини (B), відповідно, становить 5, 10, 16, 20 і 25 мм. Робочу частину зубила на довжині (0,3…0,5)L гартують і відпускають. Твердість робочої частини зубил на довжині не менше 0,5 L складає HRC 54…60, ударної частини на довжині не менше 1,5 поперечного розміру перерізу від ударного торця: HRC 36,5…46,5.
 +
 +
Зубила виготовляють з інструментальної сталі марок 7ХФ, 8ХФ за ГОСТ 5950-2000[6] і У7А, У8А за ГОСТ 1435-99[7]
 +
 +
==Монтажний шрубель==
 +
Пробивання отворів, штробів в будівельних конструкціях для електропроводок виконують монтажним зубилом (ТУ 36—1424—80). Зубило виготовляють з вуглецевої сталі У7А вбо У8А, довжиною 250 мм, товщиною 16 мм, шириною 25 мм, з кутом загострення 60°
 +
==Ковальський шрубель==
 +
Ковальське зубило[4] відрізняється у першу чергу тим, що воно має отвір для насадження на дерев'яну ручку подібно до молотка. Це дозволяє віддалити руку, що тримає зубило від розпеченого металу, але воно може використовуватись і для холодного рубання. Ковальські зубила можуть бути і фасонними, із заокругленою різальною кромкою[5] Матеріал для виготовлення зубил — сталь 6ХС[8]. Поверхнева твердість робочої частини: для зубил гарячого рубання HRC 51,5…56, для зубил холодного рубання HRC 55…59; ударної частини HRC 32…41,5.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
[[Файл:Dnipro m 67574000 images 5875961184.jpg]]
 +
[[Зображення:Копия_загруженное.jpg|x140px]]
 +
[[Зображення:26500671.jpg|x140px]]  [[Зображення:Bd2.jpg|x140px]]

Версія за 16:58, 26 жовтня 2018

Шрубель, -бля, м. Зубило.

Вікіпедія

Шрубель- це те саме,що зубило. Зуби́ло — ударно-різальний інструмент для обробки металу та будівельних матеріалів (бетону, цегли, каменю). При наданні зубилу ударного зусилля з боку бойкової частини (затильника) за допомогою молотка, кувалди, відбійного молотка, рубального молотка, бетонолома чи перфоратора різальна крайка зубила впливає на оброблюваний матеріал, розрізаючи чи розколюючи його.

Різновиди зубил(шрубель) за призначенням

У залежності від області застосування усі види зубил можна прокласифікувати на такі види:

слюсарне зубило[1]; крейцмейсель[2]; монтажне зубило[3] з його різновидом піка-зубилом для бетоноломів, відбійних та рубальних молотків; ковальське зубило[4][5]. Слюсарна операція, за якої за допомогою різального (зубила, крейцмейселя та ін.) і ударного (слюсарного молотка) інструментів з поверхні заготовки (деталі) видаляються зайві шари металу або заготовка розділяється на частини, називається рубанням. В залежності від призначення оброблюваної деталі рубання може бути чистовим і чорновим. У першому випадку зубилом за один робочий хід знімають шар металу товщиною від 0,5 до 1 мм, у другому — від 1,5 до 2 мм. Точність обробки, що досягається при рубанні, становить 0,4…1 мм.

Слюсарне шрубель

Слюсарні зубила(шрубелі) виготовляються з інструментальної вуглецевої сталі. Воно складається з трьох частин: ударної (бойкової), середньої (державки) і робочої. За формою державки зубила виготовляються чотирьох типів:[1]

З державкою плоскоовального перерізу. З державкою овального перерізу. З державкою шестигранного перерізу. З державкою двотаврового перерізу. і двох виконань:

З конусною робочою і ударною частиною за шириною. З прямою робочою і ударною частиною за шириною. Кут загострення вибирається в залежності від твердості оброблюваного матеріалу. Для найпоширеніших матеріалів рекомендується такі кути загострення:

для твердих матеріалів (тверда сталь, чавун) — 70 °; для матеріалів середньої твердості (сталь, бронза) — 60 °; для м'яких матеріалів (мідь, латунь) — 45 °; для алюмінієвих сплавів — 35 °. Зубила виготовляють довжиною (L) 100, 125, 160, 200 і 250 мм, ширина робочої частини (B), відповідно, становить 5, 10, 16, 20 і 25 мм. Робочу частину зубила на довжині (0,3…0,5)L гартують і відпускають. Твердість робочої частини зубил на довжині не менше 0,5 L складає HRC 54…60, ударної частини на довжині не менше 1,5 поперечного розміру перерізу від ударного торця: HRC 36,5…46,5.

Зубила виготовляють з інструментальної сталі марок 7ХФ, 8ХФ за ГОСТ 5950-2000[6] і У7А, У8А за ГОСТ 1435-99[7]

Монтажний шрубель

Пробивання отворів, штробів в будівельних конструкціях для електропроводок виконують монтажним зубилом (ТУ 36—1424—80). Зубило виготовляють з вуглецевої сталі У7А вбо У8А, довжиною 250 мм, товщиною 16 мм, шириною 25 мм, з кутом загострення 60°

Ковальський шрубель

Ковальське зубило[4] відрізняється у першу чергу тим, що воно має отвір для насадження на дерев'яну ручку подібно до молотка. Це дозволяє віддалити руку, що тримає зубило від розпеченого металу, але воно може використовуватись і для холодного рубання. Ковальські зубила можуть бути і фасонними, із заокругленою різальною кромкою[5] Матеріал для виготовлення зубил — сталь 6ХС[8]. Поверхнева твердість робочої частини: для зубил гарячого рубання HRC 51,5…56, для зубил холодного рубання HRC 55…59; ударної частини HRC 32…41,5.

Ілюстрації

Dnipro m 67574000 images 5875961184.jpg Копия загруженное.jpg 26500671.jpg Bd2.jpg