Шолом

ШОЛО́М, а

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980) 1. Старовинний військовий металевий головний убір, що захищав від удару холодною зброєю. Роберт неначе річ держав, Змагався, боронився, Зняв потім з голови шолом І людові вклонився (Леся Українка, I, 1951, 360); На плечах Дон-Жуана білий плащ Командора із слідами його крові. І в руці — командорський жезл, і шолом з білим страусовим пір'ям на голові... (Минуле українського театру, 1953, 164); Для озброєння війська в царських майстернях виготовлялись пластинчаті панцирі, бронзові гостроверхі шоломи, луки й бойові сокири (Історія СРСР, I, 1957, 13); * У порівняннях. Немов шоломи Богатирів, Незвичайні гори Хтось в небо звів (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 42); Я бачу серцем — Болдина гора Шоломом велетня знялася над водою (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 209).

2. Спеціальний головний убір, що застосовується у військовій справі, на виробництві, в спорті, побуті для захисту голови й шиї від поранень, травм, холоду, сонячного проміння, опіків і т. ін. Сержант Василь у танкістському комбінезоні, в ребристому шоломі стоїть біля танка і посміхається (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 206); Недалеко від шахтного стовбура, грудьми схилившись на поручень, в насунутому на плечі шахтарському шоломі стояв майстер (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 6); Для віддалених маршрутів, розташованих в складнопересіченій місцевості, необхідні: рюкзак альпіністського типу, черевики з подвійною підошвою, .. шолом шерстяний (В дорогу, 1953, 20); * Образно. На гострих шпилях Алатау темно-сині ліси підступають до білих шоломів вічної криги (Терень Масенко, Роман.., 1970, 192); // Герметично прикріплена верхня частина одягу, обладнана спеціальними приладами для подачі кисню, їжі тощо. Пілот корабля [«Восток-2»] міг провадити передачу як з мікрофонів, змонтованих у шоломі скафандра, так і за допомогою мікрофонів, розташованих у кабіні, якими він міг користуватися, відкривши шолом (Радянська Україна, 12.VIII 1961, 3).

Ілюстрації