Шнурковий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шнурковий, -а, -е. Изъ шнурка или въ видѣ шнурка сдѣланный. Шнуркові кісники. О. 1861. XI. 29.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 813. ШНУРКОВИЙ, зка, чол. Зісуканий із прядива виріб для зв'язування або прив'язування кого-, чого-небудь. Дівчата достали мотузка, оперезали кругом білого гарбуза й понесли до воза (Нечуй-Левицький, III, 1956, 25); При дорозі стояла жінка і тримала на мотузку овечку (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 153); Єгор старанно ув'язав поклажу мотузками, і коні рушили від станції (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 195). ♦ Мотузки крутити (сукати) з кого — підпорядкувавши когось своїй волі, примушувати робити, виконувати що-небудь; Такий, що з піску мотузки сучить — дуже хитрий, спритний. Людина він досвідчена, хитра. Його і в ложці не спіймаєш... Такий, що з піску мотузки суче... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 42); Хоч мотузки крути див. крутити.

Ілюстрації

03f8bf534cd09ef1298cd717f3f14f4d big.jpeg 93b7d0f34849f119ca2e4bdd98cd--vintazh-bolshaya-salfetka-rumynskogo-shnurkovogo-igolnogo-kru.jpg 98561139966883 small6.jpg Shnurkovii-elektronagrivach-dlya-inkubatora-photo-237e.jpg

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=D4yXv1pAzVY

Див. також

https://www.youtube.com/watch?v=D4yXv1pAzVY

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 813.

Зовнішні посилання