Відмінності між версіями «Шкурник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 4: Рядок 4:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
ШКУРНИК, а, ч., розм. Той, хто дбає лише про власні інтереси, власне життя, власний добробут, достаток і т. ін. [Охріменко:] Знаєш що, браток? Ти не пролетаріат і не диктатура, а ти просто свистун і шкурник (Мик., І, 1957, 33); Щоранку він [Щорс] у точно призначену годину приходив до комендатури, приймав відвідувачів, кожному давав пораду, виявляв шкурників, зрадників, які також потикались до нього (Скл., Легенд, начдив, 1957, 60); - Так от за кого ти мене приймаєш? За шкурника і пристосованця? (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 8); *У порівн. Йому раптом стало соромно від Сашкових слів. Та він же й насправді тікає з села, як останній шкурник і егоїст (Кучер, Прощай.., 1957, 172).
+
ШКУРОДЕР, а, ч., розм. 1. Той, хто вбиває належних до знищення тварин і здирає з них шкуру. - Так воно вже заведено: яка не є шкура на волові, а шкуродер здере її (Стельмах, І, 1962, 243).
 +
 
 +
2. перен. Жорстока людина, що визискує інших, наживається на них. [Кіндрат Антонович:] Казав, правда, що чув і те, як господин [пан] предводитель бовкнули про мене незвичайне слово: шкуродером мене звеличали! (Кроп., II, 1958, 279); - А може, таки перейдеш до нього? - Краще я за смертю піду! ..До того шкуродера нога моя не ступить (Стельмах, І, 1962, 230); Зараз він.. скаже, що я шкуродер, бо ламаю таку безбожну ціну за пустякову [незначну] роботу (Чаб., Катюша, 1960, 112); // Уживається як лайливе слово. Дибляни набігли, махаючи кийками й ломаками та гукаючи: -А, бісові шкуродери, попалися!.. (Гр.', II, 1963, 296).
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 20:13, 16 листопада 2019

Шкурник, -ка, м. Шкуродеръ. Лохв. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ШКУРОДЕР, а, ч., розм. 1. Той, хто вбиває належних до знищення тварин і здирає з них шкуру. - Так воно вже заведено: яка не є шкура на волові, а шкуродер здере її (Стельмах, І, 1962, 243).

2. перен. Жорстока людина, що визискує інших, наживається на них. [Кіндрат Антонович:] Казав, правда, що чув і те, як господин [пан] предводитель бовкнули про мене незвичайне слово: шкуродером мене звеличали! (Кроп., II, 1958, 279); - А може, таки перейдеш до нього? - Краще я за смертю піду! ..До того шкуродера нога моя не ступить (Стельмах, І, 1962, 230); Зараз він.. скаже, що я шкуродер, бо ламаю таку безбожну ціну за пустякову [незначну] роботу (Чаб., Катюша, 1960, 112); // Уживається як лайливе слово. Дибляни набігли, махаючи кийками й ломаками та гукаючи: -А, бісові шкуродери, попалися!.. (Гр.', II, 1963, 296).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання