Шкатула

Шкатула, шкатулка, -ки, ж. Шкатулка. Кролевські листи у шкатулі. АД. II. 5. Дорожню одімкнув шкатулу. Мкр. Г. 64. Украдеш у мене шкатулку з грішми. Рудч. Ск. І. 68.

Академічний тлумачний словник

ШКАТУЛА (заст. ШКАТУЛКА), и, жін. Невеличка скринька для зберігання дрібних (перев. цінних) речей. Перед ним стояло кілька шкатулок, наповнених дрібним різнобарвним камінням (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 77); Жінка поквапно дістала з шкатулки паспорт (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 6); Праворуч від кістяка в трьох маленьких зотлілих шкатулках знаходились буси (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 170); Робота крючком не потребує спеціально обладнаного робочого місця. Той, хто в'яже, повинен сидіти за столом, на якому розміщені в шкатулці клубки з пряжею або котушки (В'язання крючком, 1967, 4); * У порівняннях. В океані, як у велетенській шкатулці з коштовностями, зберігаються мільйони тонн корисних металів (Вечірній Київ, 14.XII 1967, 4).