Відмінності між версіями «Шкапа»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 13: Рядок 13:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Заморений кінь.JPG|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  

Версія за 16:13, 26 листопада 2017

Словник Грінченка

Шкапа, -пи, ж. Порода орла. Харьк. у.

Шкапа, -пи, ж. Кляча, плохая лошадь. Чуб. III. 426. Вівса шкапа ззіла, так і віз побила. Посл. Ум. Шкапка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Заморений, слабосилий, худий кінь. По дворі скрізь валялись купи неприбраного гною, бігали собаки, никали худі шкапи (Нечуй-Левицький, I, 1956, 167); Кінця не видно ярмаркові. Там, чути, циган розхвалюй якусь шкапу: — Добра кобила! День біжить — три дні лежить! (Олесь Гончар, I, 1959, 44); Сліпа Гершкова шкапа, яку все село звало «великомучениця», була така байдужа до всього, що вже й не обганялась від мух (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 222); * Образно. — Пора зіпхнути Михая з кульгавої шкапи монархії... (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 292); // розм. Те саме, що кінь 1. Між зеленим кострубатим чагарником заманячить де-не-де спутана шкапа. То хлопці пасуть коней (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 460); Степан молодцювато під'їхав на димчастих шкапах до їхніх воріт (Михайло Стельмах, II, 1962, 235).

2. перен., розм., зневажл. Фізично слаба, виснажена, нездатна до роботи людина.

Ілюстрації

Заморений кінь.JPG Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання