Широкий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Широкий, -а, -е. 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти. Ном. № 5362. 2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Ном. № 707. Широкеє поле. Чуб. III. 241. Широкая нива. Чуб. III. 251. 3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник! А приїхав справник і душа в п’яти забрязчала. Люботин. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку, де гай зелененький, де лист широченький. Чуб. V. 134.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШИРО́КИЙ, а, е. 1. Який має велику ширину (у 1 знач.); протилежне вузький. Широкий шлях замовк: ні пішки, ні на возі Ніхто його не турбував (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 85); В нас по містах вибудувані пишні будинки з ясними вікнами, з широкими ворітьми (Марко Вовчок, I, 1955, 379); Біліє широка бинда гречки, і пахощі повівають (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 459); Ми виїхали на широку вулицю й хутко подались нею (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 65); Бійці з захопленням дивилися, як молодший лейтенант став на якийсь широкий карниз і швидко пішов босими ногами усе вище й вище (Олесь Гончар, III, 1959, 101); // Який значно переважає своїми розмірами в ширину інші подібні, однорідні предмети. Йому вподобались здорові сиві очі, що тихо сяли з-під довгих вій та широких, як покоси, русявих брів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 23); Листя широке магнолій важке, нерухоме Кованим сріблом здається (Леся Українка, I, 1951, 163); Старий почав терти широкою шорсткою долонею лоба (Петро Панч, Синів.., 1959, 7); Тяжко ревнули широкими горлами чавунні гармати (Олександр Довженко, I, 1958, 259); // Товстий, масивний, великий (про частини тіла). В дверях з'явивсь Бичковський, високий, поставний, плечистий. Широкі груди аж випнулись (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 34); Синя керсетка так і обхопила широкі плечі, високі груди (Панас Мирний, IV, 1955, 253); Якийсь витрішкуватий рудько [рудий] з ластовинням на широкому виду никав поміж людьми (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 11); — Геть! Геть! — кричить на неї Тимко і тягне за плечі, але вона виривається з його рук, цупить граблями Дениса по широкій спині (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 273); Лють притемнила йому світло-жолудеві очі і по-волячи нахилила широку негнучку шию (Михайло Стельмах, I, 1962, 530); Здавалося, він дрімав навсидячки, зануривши своє широке підборіддя в кучеряві вилоги кожушка (Олесь Гончар, III, 1959, 249); // Те саме, що огрядний. — Якби, о. Мойсей, з нас двох та зробився один піп! — каже було о. Хведор, — що б то за диво вийшло! Який би то був піп! і великий, і широкий, і товстий, і довгий! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 117); Стояв [Корнюша] перед Романом широкий і незграбний, неначе куль муки, на якого ще поклали кулик (Михайло Стельмах, I, 1962, 513). ▲ Широкий екран — кіноекран із збільшеним полем зору, який наближає сприйняття фільму до умов реального бачення. ♦ Вибиватися (вибитися) на широку дорогу див. дорога; Виводити (вивести) на широку дорогу кого — забезпечувати комусь розвиток, помітне місце в суспільстві. — Невже ти такий дивак, що вважаєш своїм обов'язком вивести когось на широку дорогу, а самому одразу в кущі сховатися? (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 359); Виходити (вийти) на широку дорогу — досягати певного розвитку, розквіту, успіхів у чомусь. Історики авіації вважають 1950 рік переломним у вертольотобудуванні. З цього року вертольоти вийшли на широку повітряну дорогу (Наука і життя, 8, 1970, 15); За широкою спиною див. спина; Широка кість; Широкий у кості див. кість; Широка усмішка (посмішка) — щира, радісна усмішка. Від білосніжного палацу до економії мчить управитель. Він такий мокрий, наче його хто викрутив, але обличчя сяє широкою усмішкою. Чого б це йому зараз сміятися? (Михайло Стельмах, I, 1962, 562); Жінка підставляє сонцеві радісне обличчя й ніяк не може стримати широкої посмішки (Юрій Яновський, I, 1958, 577); Широкий лоб; Широке чоло — те саме, що Високий лоб (див. високий). Сидить Мирон плече в плече з своїм братом Олександром, і його широким чолом проходять роздуми (Михайло Стельмах, II, 1962, 13); Широкий у плечах хто — плечистий, кремезний хтось. — Та це ж Добриня! — виступивши наперед, заволав раптом один з них, височенний, широкий у плечах.. хлопчина, якого всі прозвали Туром (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 66); Широкий шлях; Широка дорога — напрям, шлях, який містить великі можливості для розвитку чого-небудь. [Річард:] А все ж Голландія новому хисту торує шлях широкий (Леся Українка, III, 1952, 41); Ви [М. В. Лисенко] з перших, наш славетний Бояне, звернули увагу на наш рідний спів.. і повели на широкий шлях поступу та розвою (Панас Мирний, V, 1955, 416); В шинелі сірій молодечим кроком вийшла моя пісня на широкий шлях (Володимир Сосюра, II, 1958, 237); Широкі очі — дуже розширені очі (перев. від здивування, страху і т. ін.). Вона з виглядом зацькованого звірка, з широкими від жаху очима, забилась по хаті, шукаючи виходу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 281); Як сомнамбула, проходить княжна Вікторія. Даша й Хома широкими очима, безмовно супроводять її (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 372); Ольга злякано дивилась на нього широкими, застиглими очима (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 206). 2. Який займає великий простір. Ой, видно село, широке село під горою (Сто пісень для молоді, 1946, 205); Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій (Тарас Шевченко, I, 1963, 354); Куди глянеш, усе поля широкі, чисті (Марко Вовчок, I, 1955, 340); Подорожні в'їхали на широкий майдан, де звичайно збиралася рада (Олександр Довженко, I, 1958, 228); // Який має розложисте гілля (про дерево, кущ); крислатий, гіллястий. — Не красувався б тут і явір цей високий, Сказати в добрий час, Такий рясний, хороший та широкий: І силу, і красу він має через нас [корені] (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 84); Сонце вже стояло опівдні, і тіні від широких крон лежали на траві (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 338); // Який не має видимих меж; безмежний, неосяжний. Воля чумакові, воля наймиліша... А хіба ж не волею віє від цього простору широкого, від степу хвилястого, як море, безкрайого... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180); На мальовничому пагорку край села, звідки відкривається широкий краєвид Заріччя й степу, коло високого старого вітряка в неділю по обіді зійшлась сила народу (Олександр Довженко, I, 1958, 79); // перен. Значний за поширенням. Пахощі з липи і квіток носилися в повітрі і розвівалися широкими хвилями далеко навкруги (Панас Мирний, I, 1954, 164); Дзвін на дзвіниці все гуде й гуде — переможно, владно, — і мідний гул його широкими хвилями котиться над селом (Олесь Гончар, II, 1959, 23); // перен. Який набагато переважає звичайну міру, звичайний рівень; сильний. Тут [на морі] віяв широкий вітер (Іван Микитенко, II, 1957, 180); Дід, мабуть, згадував свою молодість і життя, солоне від морської води й широких вітрів (Олесь Донченко, II, 1956, 425); І досі любий вам Широкий шум, що в верховітті грає. Поему присвятили ви лісам, Де і сліда [сліду] ідилії немає (Максим Рильський, I, 1956, 434). ♦ Іти (йти, податися і т. ін.) у широкий світ див. світ 2; Піти широким світом див. світ 2; Широкий світ: а) земна куля з усім, що на ній є. Світ, бачся, широкий, Та нема де прихилитись В світі одиноким (Тарас Шевченко, I, 1963, 28); Сідлай коня вороного, Ой, брате-козаче! По нас в світі широкому Ніхто не заплаче (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 60); б) дуже багато людей. Бажалось би, щоб це видання потягло за собою переклади інших авторів, нехай і нас ширший світ знає (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 342). 3. Великий у ширину, який не облягає тіла, не обмежує рухів (про одяг, взуття, меблі і т. ін.); просторий. Як покликати «Михайло» — зараз він наче вродиться поперед вами у широкорукавій білій сорочці, у широких шароварах (Марко Вовчок, I, 1955, 380); Коло мене стояв якийсь чорний панок з блідим обличчям, ще недавно, видимо, гладкий. Жовті мішки під очима й на щоках звисали так само вільно і непотрібно, як і його одежа, широка, потерта, немов чужа (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 403); Дебелий був полковник, вищий за всіх і грубший, і широкий дорогий жупан ледве вміщав його (Олександр Довженко, I, 1958, 249); Спокійно горіла на столику свічка, а біля неї в широкому кріслі понуро сидів, закутавшись у халат, старий вусатий угорець з важким, обвислим підборіддям (Олесь Гончар, III, 1959, 144); // Те саме, що крисатий. На тім боці Білої косить парубок. Сорочка аж очі вбирає на зеленому тлі лук. На голові широкий жовтий бриль кидає округлу тінь на смагляве, загоріле обличчя (Гнат Хоткевич, I, 1966, 94). 4. Здійснюваний легко, невимушено, з великим помахом рук, ніг тощо (про рухи, кроки і т. ін.). Широким, упевненим рухом він наповнив іскристі кришталеві бокали (Вадим Собко, Справа.., 1959, 40); Юра спинився на першому східці і, зірвавши з голови мамин капелюшок, зробив широкий уклін і реверанс (Юрій Смолич, II, 1958, 20); Давид широкими кроками підійшов до лави, згріб шапку і, не надіваючи її, не оглядаючись, вийшов із хати (Андрій Головко, II, 1957, 111); Була [Лая] ще майже дівча. Ходу мала повільну, широку, важкувато-спокійну (Степан Тудор, Народження, 1941, 65); Старий узяв торбу і широкою ату пою пішов у Данелевську долину, де паслися воли (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 77); * Образно. Широким кроком входить наука в наше життя (Знання та праця, 8, 1967, 2); // перен. Який розноситься на велику відстань (про мелодію, пісню). 5. перен. Великий кількісно; значний обсягом, охопленням чогось. До антибіотиків ми зараз відносимо широке коло речовин мікробного, рослинного та тваринного походження, що вбивають мікробів (Мікробіологічний журнал, XXII, 4, 1960, 64); Ідучи назустріч побажанням батьків, уряд вирішив створити широку мережу шкіл-інтернатів (Вечірній Київ, 10.VIII 1962, 2); Словники — справжні, путящі словники з широким ілюстративним матеріалом — є не тільки зведенням в одно місце мовних багатств, а разом з тим і свідченням розумового, духовного багатства (Максим Рильський, IX, 1962, 124); XXIII з'їзд відкрив широкі горизонти перед нашою країною (Комуніст України, 5, 1966, 17); // Наданий кому-небудь у повному обсязі (про права, можливості). Статут дає широкі права, і ними б треба як слід скористуватись (Панас Мирний, V, 1955, 397); Соціалістичний реалізм, як творчий світогляд, дав широку можливість художникові розвивати самобутність (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 7); // Значний за поширенням на щось, у чомусь. Ваші [Панаса Мирного] твори мали великий вплив на мене.., я бачив в них широкий та вільний розмах думки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 198); // Різноманітний, багатогранний. Видно, справді, у вас в Галичині «жіноче питання» дуже в моді тепер, бо Ви раз у раз на його звертаєте. Навіть вибрали собі спеціальність «критика дівочих творів», — не можна сказати, щоб се була дуже широка спеціальність... (Леся Українка, V, 1956, 126); Соціалізм зближає народи і країни. У процесі широкого співробітництва в усіх галузях господарського, суспільно-політичного і культурного життя зміцнюватиметься економічна база світового соціалізму (Програма КПРС, 1961, 118); Інтереси Франка в галузі фольклору були дуже широкими (Народна творчість та етнографія, 4, 1965, 24); Він [М. В. Остроградський] був ученим широкого діапазону: працював у багатьох галузях (математична фізика, математичний аналіз, алгебра) (Знання та праця, 1, 1966, 12); Нинішній комбайнер — механізатор широкого профілю (Радянська Україна, 16.VII 1971, 4); Чи нема внутрішньої спорідненості між образами могутнього моря, буйних вітрів, бистрих вод — і нашого могутнього, широкого, безмежного радянського життя? (Максим Рильський, IX, 1962, 205); // З подробицями; докладний, вичерпний. — А чи не могли б ви висвітлити перше питання ширше? — попросив професор (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 272); Під пером Квітки короткий фольклорний переказ перетворюється на широке оповідання, майстерно написане в реалістично-побутовій гумористичній манері (Радянське літературознавство, 11, 1969, 27). ♦ У (в) широкому розумінні [цього] слова див. розуміння; Широким фронтом див. фронт. 6. перен. Який має великий розмах, нічим не обмежений. Іде ритмічно, точно, влад за циклом цикл. А згодом вперед бригада, не назад, пішла широким ходом (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 50); Одружився [Стадницький] на чарівній панночці, батько якої з широким аристократичним умінням розтринькував до решти статки своїх дідів (Михайло Стельмах, I, 1962, 233); // Значний глибиною, силою (про почуття, душевні переживання тощо). Ясну, чарівливу примару Не згубив я у померки ті: Вона вабила серце до бою, В ньому гріла широку любов... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 199); Попереду було стільки широкого щастя, що їм навіть не уявлялось, як це може його не бути (Олесь Гончар, III, 1959, 185). ♦ На широку ногу див. нога; Ставити (поставити) на широку ногу — ініціативно, не рахуючись з витратами, щось організовувати. Терешко Тягнирядно.. горілчане виробництво поставив на досить широку ногу. Сам, боже борони, краплі в рот не брав (Олександр Ковінька, Як мене купали.., 1958, 46); Широка натура (вдача): а) про характер енергійної людини. Дід Йосип був громадським діячем іншого типу, мав іншу, може ширшу, а вірніше — непосидющу натуру, усім цікавився, до всього хотів дійти (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 14); Люди в степах — де ще стрінеш людей такої широкої вдачі, де красуні такі, як наші? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 71); б) людина, здатна на легковажний вчинок, щоб показати свою щедрість, великодушність і т. ін. Мій батько, широка мужицька вдача, потайний алкоголік, що протрачує періодично грубі суми в картах (Ольга Кобилянська, III, 1956, 52); в) щедра, щира вдача. Сергієва широка натура, викохана в широких степах, випостившись за живоття батька, дала собі волю після його смерті (Нечуй-Левицький, V, 1966, 142); Широке серце; Широка душа — щедра, щира вдача. Мабуть, мені доведеться Читати самому Оці думи? Боже милий! Тяжко мені жити! Маю серце широкеє — Ні з ким поділити! (Тарас Шевченко, II, 1963, 213); [Вася:] Що тобі відомо? Мені відомо тільки, що в нього широка і щира душа (Іван Микитенко, I, 1957, 349); Широкий жест: а) помах рукою, яким хто-небудь виявляє свою гостинність, щедрість, великодушність тощо. — Приймайте, подруженьки, гостя! — гукнула вона весело, широким жестом показуючи на збентеженого Яремченка (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 19); — Скажіть, куди ж нам тепер? — питали Хому землячки, в'ючись довкола нього ластівками. Подоляк махнув на схід широким, владним жестом: — Ідіть! До самого Владивостока шлях вам відкритий! (Олесь Гончар, III, 1959, 382); — Будемо сподіватись на краще, так би мовити, у вседержавному масштабі... — І, зробивши широкий жест, ..закінчив [о. Михаїл]: — і в особистому (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 149); б) вчинок, обіцянка чого-небудь з метою показати свою щедрість, безкорисливість, великодушність. 7. перен. Який охоплює багатьох, поширюється на багатьох; масовий. Засідання оберталося на широку обласну партійну нараду (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 45); — Питання про нашу єдність з Росією зараз набуває нової гостроти, — вів далі доповідач. — В зв'язку з підготовкою IV Всеукраїнського з'їзду Рад ми, більшовики, ставимо це питання на широке, відкрите, всенародне обговорення (Олесь Гончар, II, 1959, 185); // Численний, великий (про людей). Стара Дум'ячиха.. почула себе матір'ю і головою широкої родини (Іван Франко, VIII, 1952, 61); В деяких місцях мова Вашого оповідання не буде зрозумілою широкій публіці у нас (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 228); Всі досягнення людства — це в першу чергу досягнення народу, тобто широких трудящих мас (Максим Рильський, IX, 1962, 189); Треба було здійснитись Великій Жовтневій революції, щоб Мічурін, проживши понад сорок з чимось років в злигоднях, став нарешті відомий широким народним колам (Олександр Довженко, I, 1958, 488); На комсомольському весіллі шлюб завжди реєструється в присутності широкої громадськості (Народна творчість та етнографія, 3, 1963, 7); Роман «Вир» [Г. Тютюнника] уже знайшов дорогу до широкого радянського читача, став однією з найпопулярпіших книг (Радянська Україна, 9.III 1963, 1); // Доступний великій кількості людей. Дієвість змагання немислима без широкої гласності, без пропаганди кращих зразків праці (Комуніст України, 8, 1963, 4); // Те саме, що загальновизнаний. Відверто кажучи, Остап не сподівався на таку широку славу, і на перших порах вона навіть трохи лякала його (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 19); Широким успіхом також користуються сучасні українські пісні та романси на слова П. Тичини, М. Рильського, П. Воронька, Любові Забашти, С. Крижанівського, С. Воскрекасенка, покладені на музику композиторами]!. Майбородою, С. Козаком, Г. Майбородою, І. Шамо та іншими (Літературна газета, 12.I 1962, 2).

Предмети (товари) широкого вжитку див. ужиток; Товари широкого споживання див. споживання. 

♦ Набирати (набувати) широкого розголосу див. розголос. 8. лінгв. Який вимовляється з великим розкриттям рота і низьким підніманням язика (про голосні звуки). При творенні голосних низького підняття.. ротова порожнина максимально розширена, тому їх називають ще широкими (Сучасна українська літературна мова, I, 1969, 53).

Всесвітній словник української мови (1970—1980)

ВЕЛИ́КИЙ (який займає значний простір), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил.,ГІГА́НТСЬКИЙпідсил.,ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил.,ШИРО́КИЙ, ШИРОЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ШИРОЧЕ́ННИЙпідсил.,ОБШИ́РНИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙпоет.,ПРЕВЕЛИ́КИЙрозм. підсил.,ЗДОРО́ВИЙрозм.,ЗДОРОВЕ́ННИЙрозм. підсил.,ЗДОРОВЕ́ЗНИЙрозм. підсил.Над річкою стояв великий гай (Л. Глібов); До самої хати підходить чималий сад (М. Стельмах); Внизу.. розкинулось величезне плато, що зеленіло виноградниками, нивами й садами (О. Гончар); Велетенський парк, що з його краси так милувалася Сахно,.. промайнув за дві-три хвилини (Ю. Смолич); Київ - немов гігантський ботанічний сад (із газети); А хіба не може зацікавити дитячих письменників така тема, як перетворення грандіозної піщаної пустелі в багатющий плодородний край? (О. Донченко); У ХVІІІ і ХІХ сторіччях трудовий народ України цивілізував колосальні простори диких причорноморських і приазовських степів (О. Левада); Край її [долини] упирався в самий край неба, така вона була широка і довга (Панас Мирний); Думав Давид про широчезні неоглядні простори степові (А. Головко); У мене нема ні таких гаїв, ні таких широченних лугів (П. Куліш); Світлиця була обширна і ярко освічена (І. Франко); Хвилює вітер лан широкополий (П. Дорошенко); Батьківщина у нас превелика (П. Воронько); Ставок був здоровий і далеко розлився в поле між двома невисокими горами (І. Нечуй-Левицький); Бігаючи раз так весною по здоровенних калюжах,.. вона занепала (Панас Мирний). - Пор. 1. безме́жний. ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙрідше;КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ, РОЗХИ́ЛЬЧАСТИЙ, РОЗХИ́ЛИСТИЙ, РОЗЛА́ПИСТИЙрозм.,КОНАРИ́СТИЙдіал.,ОПО́ЛИСТИЙдіал.,ТИРХА́ТИЙдіал. (з розгалуженим гіллям); КОРЧА́СТИЙ (з дуже розвиненими, густими гілками); РОЗСОХА́ТИЙ, РОЗСО́ХУВАТИЙ (з розсохами); КРО́НИСТИЙ (з густою кроною). Ондечки серед одного города вгніздилася прездорова стара, широка та гілляста дика груша (І. Нечуй-Левицький); То працюють правнуки й онуки тих дідів, хто на пісках садив Сосни ці дзвенючі та гілчасті (П. Дорошко); Іду я тепер під розгілчастим нависом вишень (І. Вирган); Під столітнім вітластим каштаном стояла низенька глиняна комірка (С. Голованівський); Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих (М. Рильський); Широковіті, вкриті зеленню дерева оточували альтанку півколом (Н. Рибак); У холодочку гінкого широкогіллястого осокора, серед пишного килима густої трави утаборився Яким із своїм добром (Панас Мирний); Під розлогим дубом зроблені столи й лави (І. Багмут); Дерево в садках старе, товсте;.. розложисті яблуні - густі, як руно (І. Нечуй-Левицький); Увійшов він у садок, у гущавину гіллястих груш, розкидистих яблунь, широколистої вишнини (Панас Мирний); Круглі, зелені широкі верхів’я вкривали ліс зверху, ніби зеленими шатами (І. Нечуй-Левицький); Внизу, в затишку серед високих яворів та присадкуватих крижастих яблунь, виглядає своїми будівлями Шевченківка (Є. Кротевич); Буяла молода деревина, в долині - широкогалуза, а вгорі - струнка (О. Кобилянська); За містком, обабіч якого стояли старі розхилисті верби, Сагайдак звернув у пшениці (М. Стельмах); Швидко промайнули рівні, обсаджені розлапистими, ніби палаючими липами, тихі вулички (В. Собко); Ніхто не затямив, коли її [липу] засаджено і коли вона розрослася така здорова та конариста (І. Франко); Колись тут груша ополиста росла, та всохла (О. Копиленко); Із заростів корчастої ліщини Там і донині зрубом порохнявим Біліє вдень і світиться вночі.. криниця (І. Вирган); Він [дуб] гілками розсохатими Сперечатиметься з бурями (П. Дорошко). - Пор. 1. бу́йний. ГРУНТО́ВНИЙ (який характеризується повнотою, глибиною), ГЛИБО́КИЙ, ПО́ВНИЙ, ВИЧЕ́РПНИЙ, ШИРО́КИЙ, РОЗШИ́РЕНИЙ, РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, ДОКЛА́ДНИЙ, РЕТЕ́ЛЬНИЙ, ДЕТА́ЛЬНИЙ, ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ, СКРУПУЛЬО́ЗНИЙ (який здійснюється з урахуванням усіх деталей);ВСЕБІ́ЧНИЙ[УСЕБІ́ЧНИЙ], ВСЕСТОРО́ННІЙ[УСЕСТОРО́ННІЙ] (який розглядає, охоплює щось з усіх боків); СОЛІ́ДНИЙ, ФУНДАМЕНТА́ЛЬНИЙ, КАПІТА́ЛЬНИЙ, МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙ (про дослідження, видання і т. ін.); ПРОНИ́КЛИВИЙ (який передає суть чого-небудь). Без ґрунтовних знань нового трактора не освоїш (С. Журахович); Сердечно дякую Вам.. за цей прекрасний, високопоетичний і глибокий твір [поему "Мойсей"] (М. Коцюбинський); Всі знання, набуті за двадцять років роботи, знайшли в цьому фільмі ["Щорс"] своє повне відображення (О. Довженко); Не важко було досвідченому газетяреві відновити думку промовця, коли він дав такі вичерпні тези (І. Ле); Часто виступає [бригадир], дає розширені "інтерв’ю" (П. Інгульський); [Ярошенко:] Лист обласного управління слід надрукувати, але до нього додати розгорнутий вступ від редакції (О. Левада); Питання про внутрішні і формальні зв’язки билин та дум, яке не раз порушувалось дослідувачем, потребує ще свого поглибленого вивчення (М. Рильський); - Треба буде дорогою скласти промову та коротеньку, але гарну, докладну (І. Нечуй-Левицький); Ретельні дослідження археологів.. стверджують слова Геродота (С. Журахович); Самієв разом з начальником штабу взявся розробляти детальний план операції (О. Гончар); Деталізований опис; Скрупульозний аналіз; Настала хвилина, коли Олин подив перед всебічною обізнаністю Завадки перетворився у сумнів (Ірина Вільде); Щоби така критика була вірна, мусить бути повною і всесторонньою, опиратися на повнім і широкім зображенню суспільності (І. Франко); З-під його [І. Франка] пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць (М. Коцюбинський); Фундаментальна монографія; Багато хто знає польського письменника Владислава Реймонта, автора капітального твору "Селяни" (В. Еллан); Таку монументальну річ, як "Гайдамаки", ще для видань 1939 року взялись перекладати одночасно О. Твардовський і Б. Турганов (М. Рильський); Хороші й проникливі праці про доробок автора "Вершників" з’явилися у нас після його смерті (М. Рильський). КРИСА́ТИЙ[КРИСА́СТИЙ] (про капелюх, бриль тощо - який має широкі криси), КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙ, ШИРО́КИЙ. Усе це були.. статечні ґазди в крисатих капелюхах (О. Гончар); Порозсідалися.. чоловіки у білих сорочках, у картузах святкових.. (Ще парубкували в них: крисасті) (А. Головко); Закутаний в кирею, у крислатому капелюсі, насунутому на чоло, Іван очима дресирувальника вдивляється у багаття (П. Колесник); - Дозвольте води напитися, - пробурмотів я, ставлячи цебро на цямрину і скидаючи свого широкополого солом’яного бриля (Л. Первомайський); На тім боці Білої косить парубок. На голові широкий жовтий бриль кидає округлу тінь на смагляве, загоріле обличчя (Г. Хоткевич). ЛАПА́ТИЙ (з великими лапами),ЛАПА́СТИЙ, ЛАПЧА́СТИЙ, ЛАБА́ТИЙдіал.- Ведмедя оце бачив, - сказав він, - здоровенний, лапатий (А. Шиян); Гаркуша міцно потер лапастою долонею буре чоло (І. Рябокляч); - Ну, ..є там що в ямі? - А дідько є лабатий (І. Франко). - Пор. 1. широ́кий. НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ (про наявність чого-небудь десь - дуже великий щодо кількості; перен. про фізичні або духовні сили, можливості тощо - якому немає меж), БЕЗМЕ́ЖНИЙ, НЕВИЧЕ́РПНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗГЛИБИ́МИЙ, ШИРО́КИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙпоет. (про можливості, перспективи тощо). Не будучи графом, він не скаржився на недостачу друзів з графських синків, які пленталися за ним, приворожені необмеженим багатством його батька (І. Ле); Степан Онуфрійович і справді вважав себе за людину незвичайних здібностей і необмежених можливостей (Ю. Збанацький); Життя коротке, та безмежна штука [мистецтво] І незглибиме творче ремесло (І. Франко); У вікна щедро лилося сонце, на столі все вилискувало золотом і самоцвітами, ніби наочно підкреслюючи невичерпні багатства Росії (П. Кочура); Тематика.. фольклору невичерпна і безбережна (М. Рильський); Розкіш здавалась незмірна і неймовірна навіть багатим чужоземцям і заграничним [закордонним] посланцям (І. Нечуй-Левицький); Скажи ж ти, звідки сила та безмірна, Що рівної нема їй в Палестині? (Леся Українка); Наче сп’янілий від нових безкраїх можливостей, Вася хотів швидше усе побачити (О. Гончар). - Пор. 3. вели́кий. ПРОСТО́РИЙ (який тягнеться з краю в край), ШИРО́КИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗГО́НИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, ПРИВІ́ЛЬНИЙ[ПРИЗВІ́ЛЬНИЙрідше], ВІ́ЛЬНИЙ, ОБШИРНИЙрідко.От вона сіла на могилі, плаче і так до степу промовляє: - Степу мій широкий, степу мій просторий! (О. Стороженко); Весело солдатам. Радісно дивляться вони на розлогі лани (О. Довженко); Кожна зірочка снігу нам буде в очах Наче справжняя зірка зоріти, Будуть зорі встилати розложистий шлях, Наче шлях тріумфатора квіти (Леся Українка); Через гору, через яр, Крізь поля привільні - Йдуть і їдуть [селяни] на базар (С. Олійник); Вільний степпередо мною, Повний чистої краси, Зеленіє пеленою, - Глянуть - міри не даси (Є. Гребінка). - Пор. 1. безме́жний. ПРОСТО́РИЙ (який займає велику площу, розташований на великій площі), ШИРО́КИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, ПРИВІ́ЛЬНИЙ. Сей магазин стояв на кінці просторої площі, за стайнями, досить далеко від вулиці (І. Франко); Маленька річка Пилявка текла по широкій розлогій долині і розділяла обидва ворожі табори (І. Нечуй-Левицький); Колодуб рушив до села.. Угледів зоддалеки, край села, парникове господарство, напнуті пластиком розкидисті, ангароподібні теплиці (Ю. Бедзик); Природа, кажу, кругом безлісна, Донбас наш курний та розложистий (Ю. Яновський); Пісня бриніла і в обвіяному вітрами нагірному старому місті, і на привільній степовій Шулявці, і в задумливій тисняві Подолу..., а над усе - над безмежною, неозорою лукою Дніпра, понад тихим плином могутньої ріки (Ю. Смолич). ПРОСТО́РИЙ (про одяг, взуття - який нещільно облягає), ШИРО́КИЙ, ВІ́ЛЬНИЙ. Невисокий, натоптаний, у занадто просторому робочому костюмі, він спинився на хвилину в дверях, привітався (П. Оровецький); Добродій високий і пристойний. Спортсмен. Це видно. Широке вільне пальто, широкі криси капелюха (С. Масляк). ШИРО́КИЙ (про руки, ноги, деякі предмети), ЛАПА́ТИЙ, ЛОПА́ТИСТИЙ. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина, сплелась з бадилиною, березкою та з широким листом огірків (І. Нечуй-Левицький); Він побіг між кущами, залишаючи на росі великі лапаті сліди (Л. Дмитерко); Запросив [господар гостя] у хату, усміхаючись в свою широку, лопатисту бороду (В. Гжицький). - Пор. 1. лапа́тий. ШИРО́КИЙ (про рухи, кроки, ходу), ЗАМА́ШИСТИЙ, РОЗМА́ШИСТИЙ, СЯГНИ́СТИЙрозм.Давид широкими кроками підійшов до лави, згріб шапку і, не надіваючи її, не оглядаючись, вийшов із хати (А. Головко); Руками широко розмахує [Тоня], аж за спину їх закидає. І хода така пружна, замашиста (О. Гончар); Спокійним розмашистим рухом Крайнєв кинув другий сірник собі за спину (В. Собко); Дивилася [Євпраксія] на імператора. Високий, тонкий у стані, рвучкі рухи, крок сягнистий, хижий (П. Загребельний). Словник антонімів

ТІСНИЙ ПРОСТОРИЙ У якому мало простору, вільного місця. Здатний вміщувати велику кількість кого-, чого-н., не тісний, широкий, вільний.

Тісний, а, е ~  просторий, а, е будинок, квартира, кімната, купе, одяг, приміщення, прохід. Тісний ~  вільний костюм, плаття. Бути, залишатися, зробитися, ставати тісним ~  просторим. Досить, дуже, занадто, надто, цілком тісний ~  просторий. Бути, залишатися, стати тісним ~  просторим.
Вони прийшли до тихої, порослої очеретом заводі, що вся блищала під сонцем, широкої та просторої... Через кілька хвилин двадцять постатей ліпилося в тісному окопчику, розмовляючи півголосом (Г. Тютюнник).
Тісний ~вільний, тісний ~широкий; тісненький ~просторий, тісно ~просторо, тіснота ~простір //просторість Пор. ще: БЕЗМЕЖНИЙ ~ ОБМЕЖЕНИЙ, ШИРОКИЙ ~ ВУЗЬКИЙ

ШИРОКИЙ ВУЗЬКИЙ 1. Який має велику ширину. Який невеликої ширини.

Широкий, а, е ~  вузький, а, е бульвар, будинок, вікно, двері, двір, дошка, коридор, пояс, прохід, стежка, чоло. Вузькі ~  широкі плечі, поля капелюха. Бути, залишатися, здаватися, зробитися, ставати широким ~  вузьким. Винятково, неймовірно, дуже широкий ~  вузький.

2. Який забирає великий простір. Який забирає малий простір.

Широкий, а, е ~  вузький, а, е долина, лан, луг, поле, площа, рівнина, роздолля, розмір, степ. Бути, стати широким ~  вузьким. Безмежно, дуже, досить, зовсім широкий ~  вузький.

3. Який не облягає тіла, не обмежує рухів, вільний, просторий. Який дуже облягає тіло, тісний.

Широкий, а, е ~  вузький, а, е взуття, куртка, одяг, піджак, плащ, рукав, сукня, суконка. Широкі ~  вузькі черевики, штани. Зробити, пошити широким ~  вузьким що-н. Ставати широким ~  вузьким у зв’язку з чим-н. Досить, дуже, занадто, надто, цілком широкий ~  вузький.

4. Великий кількісно, значний обсягом. Який має дуже обмежені можливості, обмежений.

Широкий, а, е ~  вузький, а, е дослідження, захоплення, коло зацікавлень, коло знайомих, сфера чого-н., світогляд, світосприймання. Широкі ~  вузькі інтереси, можливості, плани, погляди, права, узагальнення. Дуже, зовсім, надто широкий ~  вузький. Бути, виявлятися, здаватися широким ~  вузьким.
До панського двору ворота широкі, та з двору - вузькі. В панські ворота широко ввійти, та вузько вийти (Народні прислів’я).
Ширина ~вузькість, широко ~вузько Пор. ще: РОЗШИРЮВАТИ ~ ЗВУЖУВАТИ, ТІСНИЙ ~ ПРОСТОРИЙ

Словник фразеологізмів

виво́дити / ви́вести на [широ́ку] доро́гу кого. Допомагати кому-небудь знайти своє місце в житті, в суспільстві. [Катерина:] Щоб краще дійшло, що я про них думаю (Посміхнулась). Щоб не забували, хто їм пелюшки міняв, хто їх [керівників] на дорогу вивів (О. Корнійчук); — Невже ти такий дивак, що вважаєш своїм обов’язком вивести когось на широку дорогу? (М. Ю. Тарновський).

ви́вести у [широ́кий] світ (у [широ́кі] світи́) 1. кого. Дати можливість кому-небудь побачити щось, зустрітися з кимсь і т. ін. Усі погляди прикуті до Пакришня, як до Сеспеля, якого оце вперше після запалення легенів вивів у світ його брат Федір (Ю. Збанацький); — Влітку Марися Павлівна ось виведе вас у широкі світи, спортивні забави ждуть вас на воді й на суші (О. Гончар).

2. що. Зробити відомим для великого кола людей. Слава українському Боянові, що рідну пісню вивів у широкий світ! (Панас Мирний).

ви́вести у [широ́кий] світ (у [широ́кі] світи́) 1. кого. Дати можливість кому-небудь побачити щось, зустрітися з кимсь і т. ін. Усі погляди прикуті до Пакришня, як до Сеспеля, якого оце вперше після запалення легенів вивів у світ його брат Федір (Ю. Збанацький); — Влітку Марися Павлівна ось виведе вас у широкі світи, спортивні забави ждуть вас на воді й на суші (О. Гончар).

2. що. Зробити відомим для великого кола людей. Слава українському Боянові, що рідну пісню вивів у широкий світ! (Панас Мирний).

виво́дити / ви́вести на [широ́ку] доро́гу кого. Допомагати кому-небудь знайти своє місце в житті, в суспільстві. [Катерина:] Щоб краще дійшло, що я про них думаю (Посміхнулась). Щоб не забували, хто їм пелюшки міняв, хто їх [керівників] на дорогу вивів (О. Корнійчук); — Невже ти такий дивак, що вважаєш своїм обов’язком вивести когось на широку дорогу? (М. Ю. Тарновський).

за спи́ною у кого, чиєю, кого і без додатка. 1. Таємно від кого-небудь. Шаную ворога свого І хитрого і злого. Остерігаюся його І жду всього від нього. Та забуваю в суєті, Що в мене за спиною Мені готують пастку ті, Хто їсть і п’є зі мною (І. Низовий).

2. зі сл. жи́ти, бу́ти і т. ін. Під чиєю-небудь опікою, чиїмсь захистом; за підтримкою або на утриманні кого-небудь. У великій родині Річинських жінки всіх поколінь жили виключно за спинами своїх чоловіків (Ірина Вільде). за широ́кою спи́ною. Дмитрові здавалося, Гайченко не на своєму місці, що він живе собі за широкою спиною Боровика, як у Бога за пазухою (Ю. Збанацький).

3. У минулому. За спиною в неї нелегке життя з своїми втратами, болями… (О. Гончар).

4. Позаду кого-небудь. Покойові їй проходу не дають: пройде вона — очима так і проводять, за спиною регочуть (Панас Мирний); Полк швидко просувався вперед, залишаючи за спиною окремі вогневі точки противника (З журналу).

з широ́кої доро́ги, зі сл. банди́т, розбі́йник і под. Запеклий, невиправний (про злочинця). — Бандит він із широкої дороги! — А коли бандит, чого зв’язалась? (Є. Гуцало).

на широ́ку но́гу. 1. перев. зі сл. жи́ти. 1. Розкішно, багато, без будь-яких обмежень. Юрій дослужиться до полковника, вийде у відставку з пенсіоном, одружиться на Огієвській і житиме на широку ногу (П. Кочура); Батько живе справді на широку ногу. Найсучасніші меблі, бронза, севрська і саксонська порцеляна (М. Слабошпицький).

2. перев. зі сл. поста́вити. На найвищий рівень. Терешко Тягниряднодосебе .. горілчане виробництво поставив на досить широку ногу (О. Ковінька); І незабаром Сідалковський справді поставив розповсюдження лотерей на широку ногу (О. Чорногуз); Виявляється, діло було поставлено на широку ногу (З газети).

по (у) [всіх (широ́ких, дале́ких)] світа́х. Скрізь; у багатьох місцях. Не вагалась пані: .. поїхала з дорогою дитиною по світах (Дніпрова Чайка); Дядьки оповідають — Володько слухає… Олійник — що був “по світах”, у Києві, в Одесі, десь там на шахтах вугіль копав, а після у Києві у якихсь там панів “за дворника состояв” (У. Самчук); Зібравши всю волю, вміння прикидатись, набуте за довгі роки блукань по світах, він раптом випростався, .. заговоривши французькою мовою (О. Довженко); — Якби не та панщина, .. і я не тинявся б у світах (І. Нечуй-Левицький); — Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала (Б. Грінченко); Хоч і не був Василько по широких світах, зате певний: ніде немає більшої краси за зелену Верховину (І. Чендей); Чомусь на вечорі було більше дівчат.. Чи то недавня тяжка війна порозкидала юнаків по краю і по далеких світах, чи то дівчата першими стали до нової роботи (Т. Масенко). по всьо́му сві́ту. [Оксана:] Сяя повісилась на шию копитанові [капітанові], захотіла разом панею бути; таскалась з ним по усьому світу і дитину добула! (Г. Квітка-Основ’яненко); // У незнані, невідомі місця; далеко. Віщувало серце,— не втримати його [сина] в хаті, знову гайне по світах (О. Гончар).

по (у) [всіх (широ́ких, дале́ких)] світа́х. Скрізь; у багатьох місцях. Не вагалась пані: .. поїхала з дорогою дитиною по світах (Дніпрова Чайка); Дядьки оповідають — Володько слухає… Олійник — що був “по світах”, у Києві, в Одесі, десь там на шахтах вугіль копав, а після у Києві у якихсь там панів “за дворника состояв” (У. Самчук); Зібравши всю волю, вміння прикидатись, набуте за довгі роки блукань по світах, він раптом випростався, .. заговоривши французькою мовою (О. Довженко); — Якби не та панщина, .. і я не тинявся б у світах (І. Нечуй-Левицький); — Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала (Б. Грінченко); Хоч і не був Василько по широких світах, зате певний: ніде немає більшої краси за зелену Верховину (І. Чендей); Чомусь на вечорі було більше дівчат.. Чи то недавня тяжка війна порозкидала юнаків по краю і по далеких світах, чи то дівчата першими стали до нової роботи (Т. Масенко). по всьо́му сві́ту. [Оксана:] Сяя повісилась на шию копитанові [капітанові], захотіла разом панею бути; таскалась з ним по усьому світу і дитину добула! (Г. Квітка-Основ’яненко); // У незнані, невідомі місця; далеко. Віщувало серце,— не втримати його [сина] в хаті, знову гайне по світах (О. Гончар).

широ́ка душа́; широ́ке се́рце у кого і без додатка. 1. Хто-небудь чуйний, щедрий, щирий. [Вася:] Що тобі відомо? Мені відомо тільки, що в нього широка і щира душа (І. Микитенко).

2. Чуйна, щедра, щира вдача у кого-небудь. Мабуть, мені доведеться читати самому. Оці думи? Боже милий! Тяжко мені жити! Маю серце широкеє — Ні з ким поділити! (Т. Шевченко).

широ́ка душа́; широ́ке се́рце у кого і без додатка. 1. Хто-небудь чуйний, щедрий, щирий. [Вася:] Що тобі відомо? Мені відомо тільки, що в нього широка і щира душа (І. Микитенко).

2. Чуйна, щедра, щира вдача у кого-небудь. Мабуть, мені доведеться читати самому. Оці думи? Боже милий! Тяжко мені жити! Маю серце широкеє — Ні з ким поділити! (Т. Шевченко).

широ́кий (благоро́дний) жест. Вчинок, розрахований на те, щоб справити позитивне враження. Через місяць в’язні були приємно здивовані — начальник тюрми Вуль дозволив приносити з дому передачі. Чим можна пояснити такий благородний жест, ніхто не здогадувався (А. Хижняк).

Ілюстрації

0 ab0a3 e077707a XL.jpg 1114373702750.jpg Sama-shiroka-doroga-v-svt-v-rosyi 271.jpeg Shirokaya kost u devushki kak opredelit 3.jpeg

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання