Відмінності між версіями «Шийка»
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2019 року]] | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Версія за 22:47, 16 листопада 2019
Шийка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шия. 2) Горлышко въ бутылкѣ. 3) Задняя часть трубки, въ которую вставляется чубукъ. Вас. 148. 4) Въ веретенѣ: перехватъ внизу послѣ утолщенной средней части. Залюб.
Зміст
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Зменш.-пестл. до шия. Тоненькі рученята і гнучка дитяча шийка вирізнялись, мов алебастрові, на темному полі фотографії (Леся Українка, III, 1952, 601); Від другого берега прудко пливло двойко.. малесеньких, із довгими шийками пташат (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 413); За ці три роки Катя, здається, не постаріла, її плечі стояли рівно, а біла шийка була ніжною, мов у дівчини (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 298).
2. Вузька частина якогось предмета. Моя права рука ковзає по ремені вниз і стискає шийку приклада (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 458); Ліва рука тримала скрипку. Пальці розминались, бігаючи по ладах шийки (Іван Ле, В снопі.., 1960, 192); Свердло складається з робочої частини і хвостовика, які з'єднані між собою шийкою (Різальні інструменти.., 1959, 104).
3. Верхня звужена частина посуду. Панське подвір'я дрімало, сонне й порожнє.. Народ ввіллявся через ворота у двір, наче вода крізь шийку пляшки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 81); Терентій нагнувся, підняв з землі надтріснутий з відбитою шийкою.. шкалик (Михайло Стельмах, I, 1962, 502); Амфори мали досить витончену форму і вузьку шийку (Знання та праця, 5, 1968, 26).
4. Частина стовбура, стебла рослини, де коренева система переходить у надземну. Шийка коренеплода [буряка] розвивається з під сім'ядольного коліна (Овочівництво, 1956, 338); Дерево треба садити так, щоб кореневі, шийка його була нарівні поверхні ґрунту (Хлібороб України, 11, 1966, 31); // Місце переходу стебла в колосок (перев. в злаків). Яків теж прислухається до шепоту ниви і вперше в житті помічає, що зараз кожна шийка колоска, мов діамантом, перехоплена краплиною роси (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 499).
5. Хвостова частина річкового рака, в якій міститься його черевце. Із клешнів і шийок раків приготовляють раковий соус (Українські страви, 1957, 124).
Ілюстрації
|
|
|
|
