Відмінності між версіями «Шибеняк»
(Створена сторінка: '''Шибеняк, -ка, '''''м. ''= '''Шибеник. '''Вх. Лем. 484. Категорія:Ши) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Шибеняк, -ка, '''''м. ''= '''Шибеник. '''Вх. Лем. 484. | '''Шибеняк, -ка, '''''м. ''= '''Шибеник. '''Вх. Лем. 484. | ||
[[Категорія:Ши]] | [[Категорія:Ши]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | . ШИ́БЕНИК, а, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. заст. Той, хто повісився або кого повісили на шибениці. «Потривайте ж, — думаю я, — коли ви вивезли матір за царину на сміх людям та й покинули на..розпутті, де ховають вішальників та шибеників, то й я покину вас» (Нечуй-Левицький, II, 1956, 24); * У порівняннях. Відірвався, як шибеник від шибениці (Номис, 1864, № 3153); | ||
| + | // лайл. Той, хто заслуговує шибениці; негідник. Як зобачила [молодиця] дядька Володька, зірвалась з місця, наче її полум'я обхопило: — ..Шибеник! Злодюга! (Марко Вовчок, VI, 1956, 283); [Микита:] Нехай би я був паскудний на вроду або ж злодій чи шибеник... Чому ж Одарка не хоче мене любить? За що вона зневажає мене? (Марко Кропивницький, I, 1958, 77). | ||
| + | |||
| + | 2. розм. Те саме, що бешкетник. Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою, шибеником... (Панас Мирний, II, 1954, 114); — Гарненько намніть йому, шибеникові, уші: хай не лазить по чужих городах та не псує на огірках гудини (Степан Васильченко, I, 1959, 118); — Отакий, як цей Віктор, у мене син. Шибеник справжній, а кмітливий. Грається і то так серйозно, по-діловому (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 212). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 449. | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Шибеняк, -ка, м. = шибеник. Вх. Лем. 484. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | Шибеняк, ка, м. = Шибеник. Вх. Лем. 484. | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 494. | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | шибеняк | ||
| + | шибеняк | ||
| + | -а́, ч., зах. | ||
| + | Шибеник. | ||
| + | |||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Шибеник1.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Шибеник2.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Шибеник3.png |x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| XRE9e7novAg }} | ||
| + | |||
| + | ===[адреса посилання]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 21:48, 17 жовтня 2018
Шибеняк, -ка, м. = Шибеник. Вх. Лем. 484.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. ШИ́БЕНИК, а, чол.
1. заст. Той, хто повісився або кого повісили на шибениці. «Потривайте ж, — думаю я, — коли ви вивезли матір за царину на сміх людям та й покинули на..розпутті, де ховають вішальників та шибеників, то й я покину вас» (Нечуй-Левицький, II, 1956, 24); * У порівняннях. Відірвався, як шибеник від шибениці (Номис, 1864, № 3153); // лайл. Той, хто заслуговує шибениці; негідник. Як зобачила [молодиця] дядька Володька, зірвалась з місця, наче її полум'я обхопило: — ..Шибеник! Злодюга! (Марко Вовчок, VI, 1956, 283); [Микита:] Нехай би я був паскудний на вроду або ж злодій чи шибеник... Чому ж Одарка не хоче мене любить? За що вона зневажає мене? (Марко Кропивницький, I, 1958, 77).
2. розм. Те саме, що бешкетник. Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою, шибеником... (Панас Мирний, II, 1954, 114); — Гарненько намніть йому, шибеникові, уші: хай не лазить по чужих городах та не псує на огірках гудини (Степан Васильченко, I, 1959, 118); — Отакий, як цей Віктор, у мене син. Шибеник справжній, а кмітливий. Грається і то так серйозно, по-діловому (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 212).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 449.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Шибеняк, -ка, м. = шибеник. Вх. Лем. 484.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Шибеняк, ка, м. = Шибеник. Вх. Лем. 484.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 494.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
шибеняк шибеняк -а́, ч., зах. Шибеник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|
|
|
