Відмінності між версіями «Шибайголова»
Фео (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
Фео (обговорення • внесок) |
||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
| − | + | ШИБА́ЙГОЛОВА, и, чол. і жін., розм. — відчайдушна людина, що нічого не боїться. Слово часто застосовується до неслухняних підлітків чоловічої статі, бешкетників, хуліганів. | |
| − | Шибайголова | + | Шибайголова, м. Сорвиголова. А коні наче знають, чого сим шибайголовам хочеться: скачуть, як кози, то сюди, то туди поміж кущами. К. ЧР. 92. |
| + | Вживання у реченні: | ||
| + | Ушикувавшись на греблі, наготувавши стрільбу й взявши кинджали у зуби, наші запеклі шибайголови наближалися потай до гармашні [гармати] (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 53); Незручно Саві Йосиповичу, коли кабанці кувікатимуть на шкільному подвір'ї, де він живе. До того ж такі шибайголови, як Віктор, Гриць, Санько, чого доброго, ще голками нагодують підсвинків (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 13); Це було кляте сусідське шахтарча, шибайголова в спідничині (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 67); [Леонід Максимович:] Я приглядаюся до цього хлопчика. Щось не скидається він на шибайголову. По всьому видно — розумний, допитливий, витриманий хлопчик (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 161). | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Тлумачення слова у | + | Тлумачення слова «ШИБАЙГОЛОВА» в академічному тлумачному Словнику української мови у 11 томах.<br /> |
| + | Ілюстрації вживання у літературній мові. [http://sum.in.ua/s/shybajgholova] | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 21: | Рядок 26: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Словник української мови: у 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980. | Словник української мови: у 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980. | ||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%B2_11_%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%85 Слованик української мови в 11 томах] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | Шибайголова - Вікіпедія - [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шибайголова]<br /> | ||
| + | Академічний тлумачний словник української мови [http://sum.in.ua] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:Ши]] | [[Категорія:Ши]] | ||
Поточна версія на 15:12, 10 грудня 2014
Зміст
Словник Грінченка
ШИБА́ЙГОЛОВА, и, чол. і жін., розм. — відчайдушна людина, що нічого не боїться. Слово часто застосовується до неслухняних підлітків чоловічої статі, бешкетників, хуліганів.
Шибайголова, м. Сорвиголова. А коні наче знають, чого сим шибайголовам хочеться: скачуть, як кози, то сюди, то туди поміж кущами. К. ЧР. 92.
Вживання у реченні: Ушикувавшись на греблі, наготувавши стрільбу й взявши кинджали у зуби, наші запеклі шибайголови наближалися потай до гармашні [гармати] (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 53); Незручно Саві Йосиповичу, коли кабанці кувікатимуть на шкільному подвір'ї, де він живе. До того ж такі шибайголови, як Віктор, Гриць, Санько, чого доброго, ще голками нагодують підсвинків (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 13); Це було кляте сусідське шахтарча, шибайголова в спідничині (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 67); [Леонід Максимович:] Я приглядаюся до цього хлопчика. Щось не скидається він на шибайголову. По всьому видно — розумний, допитливий, витриманий хлопчик (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 161).
Сучасні словники
Тлумачення слова «ШИБАЙГОЛОВА» в академічному тлумачному Словнику української мови у 11 томах.
Ілюстрації вживання у літературній мові. [1]
Ілюстрації
 |
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: у 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980. Слованик української мови в 11 томах
Зовнішні посилання
Шибайголова - Вікіпедія - [2]
Академічний тлумачний словник української мови [3]
