Відмінності між версіями «Шептуха»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''Шептуха''' | ||
| + | |||
| + | 1. Жіночий рід до шептун 1, 2. Як стане шептуха коло уха, не буде тобі, мамо, довіку кожуха (Номис, 1864, № 8414); Перший клопіт — це здихатися шептух, які сновигали в Саїдовім дворі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 206). | ||
| + | |||
| + | 2. також у сполуч. із сл. баба, бабка, заст. Жіночий рід до шептун 3. Прийшла шептуха і наварила якогось зілля, щоб напоїти [Лесю] на ніч (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 95); Цілу ніч на горищі щось гурчить, як ото на прядці пряде або на бубні бубонить. Вона і до знахарів, і до шептух — не допомагає (Григорій Тютюнник, Вир. 1964, 85); [2-й чоловік:] Що ж ти думаєш, поки баба-шептуха пришкандибала, він і одходив хлопця, єй-богу, не брешу! (Марко Кропивницький, I, 1958, 479); Віктор пригадав, як колись сусідський гусак злякав його малого, наздогнавши й зваливши на землю.. А після того мати, щоб і батько не знав, водила його до бабки-шептухи, щоб та вигнала переляк (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 86). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 22:11, 3 жовтня 2018
Шептуха, -хи, ж. = Шептуня. Я баба шептуха од злого духа. Ном. № 8353.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Шептуха
1. Жіночий рід до шептун 1, 2. Як стане шептуха коло уха, не буде тобі, мамо, довіку кожуха (Номис, 1864, № 8414); Перший клопіт — це здихатися шептух, які сновигали в Саїдовім дворі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 206).
2. також у сполуч. із сл. баба, бабка, заст. Жіночий рід до шептун 3. Прийшла шептуха і наварила якогось зілля, щоб напоїти [Лесю] на ніч (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 95); Цілу ніч на горищі щось гурчить, як ото на прядці пряде або на бубні бубонить. Вона і до знахарів, і до шептух — не допомагає (Григорій Тютюнник, Вир. 1964, 85); [2-й чоловік:] Що ж ти думаєш, поки баба-шептуха пришкандибала, він і одходив хлопця, єй-богу, не брешу! (Марко Кропивницький, I, 1958, 479); Віктор пригадав, як колись сусідський гусак злякав його малого, наздогнавши й зваливши на землю.. А після того мати, щоб і батько не знав, водила його до бабки-шептухи, щоб та вигнала переляк (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 86).
Ілюстрації
|
|
|
|
