Шептун

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій. Мнж. 14.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1) Той, хто говорить, співає і т. ін. пошепки, дуже тихо. В останні роки з'явилося чимало сортів отих виконавців [пісень]: хрипуни, шептуни, шелестуни тощо (Літературна Україна, 17.XII 1968, 4).

2) Той, хто доносить на кого-небудь. Султан слухав виказувачів і шептунів і загадково мовчав (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 418)

3)Той, хто, чаклуючи, промовляє наговір, нашепт, приворот. Вмить до послуг його вже стоять: Шептуни, знахарі, ворожбити (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 266).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання