Шворка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шво́рка, -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. Шво́рочка. На шворочку нав’язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи. Чуб. III. 99.


Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШВО́РКА, и, жін.

1. Тонкий мотузок; мотузочок. Найбільший шрам оперізував цілу голову через чоло впоперек. Ніби старий сторож перев'язав собі череп тонкою шворкою (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 138); Окуляри, блиснувши сонцем, скочили з носа і зателіпалися на чорній шворці (Михайло Стельмах, I, 1962, 49); Центр стелі можна визначати за точкою перетину двох шворок, натягнутих навхрест на підлозі з протилежних кутів кімнати (Монтаж і ремонт.. електрообладнання, 1956, 96); // Мотузок узагалі. Соломія відпустила шворку, і колоди, з яких був зв'язаний її пліт, підхопила вода і кинула в темінь (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 258).

2. Зменш. до швора. Узброївся [я], як треба, узяв ніж, забрав шворку і зарані потяг до тієї вовковні [вовківні] (Марко Вовчок, VI, 1956, 339); Шість вовкодавів люто гарчали і рвалися з шворки (Зінаїда Тулуб, В степу.. 1964, 9); Якась розкохана пані, тримаючи на шворці песика, здивовано зиркнула на залізничника (Михайло Стельмах, I, 1962, 161).

Словник Бориса Грінченка

Шворка, -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. шво́рочка. На шворочку нав'язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи. Чуб. III. 99.

Офіійний сайт української мови

Синонiмі до слова ШВОРКА : мотузок, шнурок, шпагат, швірка

ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
НАЗИВНИЙ шворка шворки
РОДОВИЙ шворки шворок
ДАВАЛЬНИЙ шворці шворкам
ЗНАХІДНИЙ шворку шворки
ОРУДНИЙ шворкою шворками
МІСЦЕВИЙ на\у шворці на\у шворках
КЛИЧНИЙ шворко шворки

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література