Відмінності між версіями «Шворка»
(→Зовнішні посилання) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | '''[[Академічний тлумачний словник (1970—1980)]]''' | ||
| + | |||
| + | '''ШВО́РКА''', и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Тонкий мотузок; мотузочок. Найбільший шрам оперізував цілу голову через чоло впоперек. Ніби старий сторож перев'язав собі череп тонкою шворкою (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 138); Окуляри, блиснувши сонцем, скочили з носа і зателіпалися на чорній шворці (Михайло Стельмах, I, 1962, 49); Центр стелі можна визначати за точкою перетину двох шворок, натягнутих навхрест на підлозі з протилежних кутів кімнати (Монтаж і ремонт.. електрообладнання, 1956, 96); | ||
| + | // Мотузок узагалі. Соломія відпустила шворку, і колоди, з яких був зв'язаний її пліт, підхопила вода і кинула в темінь (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 258). | ||
| + | |||
| + | 2. Зменш. до швора. Узброївся [я], як треба, узяв ніж, забрав шворку і зарані потяг до тієї вовковні [вовківні] (Марко Вовчок, VI, 1956, 339); Шість вовкодавів люто гарчали і рвалися з шворки (Зінаїда Тулуб, В степу.. 1964, 9); Якась розкохана пані, тримаючи на шворці песика, здивовано зиркнула на залізничника (Михайло Стельмах, I, 1962, 161). | ||
| + | |||
| + | '''[[Словник Бориса Грінченка]]''' | ||
| + | |||
| + | '''Шворка''', -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. шво́рочка. На шворочку нав'язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи. Чуб. III. 99. | ||
| + | |||
| + | '''[http://Офіійний%20сайт%20української%20мови Офіійний сайт української мови]''' | ||
| + | |||
| + | Синонiмі до слова '''ШВОРКА''' : мотузок, шнурок, шпагат, швірка | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 13:40, 14 жовтня 2018
Шво́рка, -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. Шво́рочка. На шворочку нав’язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи. Чуб. III. 99.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШВО́РКА, и, жін.
1. Тонкий мотузок; мотузочок. Найбільший шрам оперізував цілу голову через чоло впоперек. Ніби старий сторож перев'язав собі череп тонкою шворкою (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 138); Окуляри, блиснувши сонцем, скочили з носа і зателіпалися на чорній шворці (Михайло Стельмах, I, 1962, 49); Центр стелі можна визначати за точкою перетину двох шворок, натягнутих навхрест на підлозі з протилежних кутів кімнати (Монтаж і ремонт.. електрообладнання, 1956, 96); // Мотузок узагалі. Соломія відпустила шворку, і колоди, з яких був зв'язаний її пліт, підхопила вода і кинула в темінь (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 258).
2. Зменш. до швора. Узброївся [я], як треба, узяв ніж, забрав шворку і зарані потяг до тієї вовковні [вовківні] (Марко Вовчок, VI, 1956, 339); Шість вовкодавів люто гарчали і рвалися з шворки (Зінаїда Тулуб, В степу.. 1964, 9); Якась розкохана пані, тримаючи на шворці песика, здивовано зиркнула на залізничника (Михайло Стельмах, I, 1962, 161).
Шворка, -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. шво́рочка. На шворочку нав'язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи. Чуб. III. 99.
Офіійний сайт української мови
Синонiмі до слова ШВОРКА : мотузок, шнурок, шпагат, швірка
Ілюстрації
|
|
|
|
