Відмінності між версіями «Шапчина»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
ШАПЧИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що шапка 1, 2. Робітник був ще дуже молодий, утлий хлопець; відро було для нього тяжке, піт котився рясними краплями з-під низенької смушевої татарської шапчини на темне, мов бронзове, чоло (Леся Українка, III, 1952, 605); Шапчина з облисілого зайця не затуляє обох вух одночасно, а лише одне, і Антошик змушений час від часу натягувати шапку то на один, тона другий бік (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 348); Стоїть ожеред соломи, я прямую до нього. Він насуплений, у білій сніговій шапчині (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 16); Він аж тепер встиг розглядіти красуню.. Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 32).
 
ШАПЧИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що шапка 1, 2. Робітник був ще дуже молодий, утлий хлопець; відро було для нього тяжке, піт котився рясними краплями з-під низенької смушевої татарської шапчини на темне, мов бронзове, чоло (Леся Українка, III, 1952, 605); Шапчина з облисілого зайця не затуляє обох вух одночасно, а лише одне, і Антошик змушений час від часу натягувати шапку то на один, тона другий бік (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 348); Стоїть ожеред соломи, я прямую до нього. Він насуплений, у білій сніговій шапчині (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 16); Він аж тепер встиг розглядіти красуню.. Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 32).
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
 +
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Версія за 00:22, 1 грудня 2016

Шапчи́на, -ни, ж. Шапка, плохая шапка. Желех.

ШАПЧИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що шапка 1, 2. Робітник був ще дуже молодий, утлий хлопець; відро було для нього тяжке, піт котився рясними краплями з-під низенької смушевої татарської шапчини на темне, мов бронзове, чоло (Леся Українка, III, 1952, 605); Шапчина з облисілого зайця не затуляє обох вух одночасно, а лише одне, і Антошик змушений час від часу натягувати шапку то на один, тона другий бік (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 348); Стоїть ожеред соломи, я прямую до нього. Він насуплений, у білій сніговій шапчині (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 16); Він аж тепер встиг розглядіти красуню.. Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 32).


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання