Відмінності між версіями «Користувач:Словник Грінченка і сучасність/Учасник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(=Слова, що додав(ла)=Мілько Ольга)
(не показані 19 проміжних версій 13 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
<noinclude>
+
==Зміст==
{| border=1 width="100%"
+
1.Словник Грінченка
|bgcolor=ffcaca|
+
2.Словник української мови
<center>'''УВАГА! Шановні користувачі! Перед Вами шаблон. Вносити зміни до нього вкрай небажано!'''<br>
+
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 +
3.Словник синонімів
  
'''Як же його використовувати?<br>'''</center>
+
==Словник Грінченка==
''' В текст '''своєї''' статті ''' вписуєте '''<nowiki>{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/Учасник}}</nowiki>'''<br>
+
*1.Рядитися, -джу́ся, -дишся, гл. Собираться, готовиться. Пріч рядися, а хліб сій. Ном. № 10128.
Далі слід:
+
==Словник української  Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
#Вибрати кнопку '''Зберегти статтю''';<br>
+
*2.РЯДИ́ТИСЯ, ряджуся, рядишся, недок., рідко.
#Перейти на вкладку '''Редагувати''';<br>
+
#Внести правки в існуючі розділи.
+
  
|}
+
1. Гарно, пишно вбиратися, причепурюватися; одягатися у незвичний одяг або маскарадний костюм.  * Образно. Які б вони [імперіалісти] тоги тепер не вдягли, В які б захисні не рядилися шкіри, — І де б не сідали за круглі столи, На чолах їх тавра — Вони лицеміри! (Сергій Воскрекасенко, Цілком.., 1947, 50).
</noinclude>
+
=Словник Грінченка і сучасність=
+
==Слова, що додав(ла)=Мілько Ольга=
+
=Словник Грінченка і сучасність=підрозділ=Педагогічний інститут
+
  
КОБИ́ЛИ́ЦЯ, і, ж., рідко.
+
2. заст. Збиратися. Пріч рядися, а хліб сій (Номис, 1864, № 10128).
1. Те саме, що коби́ла 1; лошиця. Він нанявся.. три кобилиці пасти (Сл. Гр.); Немає кобили. Привела вчора лошатко, а сама… Осколок доконав… Пропала кобилиця… (Багмут, Опов., 1959, 109).
+
2. перев. мн. Те саме, що ко́зла 2. Дівчата обстругували стіни,— які з долу, які з кобилиць угорі (Головко, II, 1957, 98) [1].
+
  
КОБИЛИЦЯ, ці, ж.
+
3. заст. Найматися (у 1 знач.)
1) Кобыла. Він нанявся в єї… три кобилиці пасти. Рудч. Ск. І. 87.
+
==Словник синонімів==
2) Козлы, подпорки, подмостки.
+
*3ГОТУВА́ТИСЯ (здійснювати підготовку до чого-небудь),ПІДГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯ, НАГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, НАГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ЛА́ГОДИТИСЯ, НАЛА́ГОДЖУВАТИСЯ, ЛАДНА́ТИСЯ, ЛАШТУВА́ТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАЛА́ДЖУВАТИСЯ, ЛА́ДИТИСЯрозм.,РИХТУВА́ТИСЯрозм.,ПРИЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,РИШТУВА́ТИСЯрозм., ВИГОТОВЛЯ́ТИСЯдіал.;ЗБИРА́ТИСЯ, СПОРЯДЖА́ТИСЯ, РЯДИ́ТИСЯзаст.,ЗНАРЯДЖА́ТИСЯдіал.,ЗРЯДЖА́ТИСЯдіал. (перев. у дорогу). - Док.: підготува́тися, підгото́витися, приготува́тися, пригото́витися, наготува́тися, нагото́витися, нала́годитися, наладна́тися, налаштува́тися, нала́дитися, нарихтува́тися, прила́дитися, зібра́тися, споряди́тися, знаряди́тися, зряди́тися. Полк саме готувався форсувати річку (О. Гончар); На естраді вже оркестр приготовлявсь (П. Тичина); Мар’ян притаївся за дверима з сокирою в руці - приготувався боронити маєток (С. Чорнобривець); Йосипенко, уступаючи у сіни, почав обтирати ноги, викашлюватись, готовитись до стрічі (Панас Мирний); В цей час у приміщенні щось забрязкотіло, і назустріч Денисові виринув з порожнім відром німець. Роман наготувався стрибнути братові на допомогу (О. Гончар); Гурт заворушився і наготовився рушати (Ю. Смолич); Слуги лагодились в дорогу, запрягали коні (І. Нечуй-Левицький); Налагоджується [Ономай] йти (Леся Українка); На вороній воді вихлюпується дикий птах, полоще біле крило, ладнається у вирій (К. Гордієнко); Люди лаштувались виїжджати на схід (О. Гуреїв); От він налаштувавсь писати (А. Кримський); Наладжуватися на ярмарок; Ладяться козаки в дорогу (Марко Вовчок); Поки Неля рихтувалася до поїздки, Гаманюк гасав по місту за подарунками (М. Ю. Тарновський); - Ви заскоро приладилися, - сказав я до обох пань, поглянувши потім на свій годинник (О. Кобилянська); Треба мерщій риштуватись та в похід рушати (Б. Грінченко); Настя нагадала, що треба виготовлятися до поминального обіду (Л. Яновська); Тарас Григорович став збиратися в дальшу путь (З. Тулуб); З ним споряджався в раптовий похід і мій батько (І. Цюпа); Пріч рядися, а хліб сій (М. Номис); Катерина.., слова не мовивши, подалася знаряджатися в дорогу (Л. Яновська); Почав мій Данило в дорогу зряджатись (Марко Вовчок).
3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ.
+
4) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и кобилиця нижня. ( Залюбовск.).
+
5) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ. Шух. І. 23 [2].
+
 
+
Джерела:
+
1. Словник української мови: в 11 тт. /  [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 201.
+
2. Словарь української мови: в 4-х тт. / [за ред. Б. Грінченка.] — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 259.
+
 
+
ЯГНИ́ЧКА, и, ж.
+
Зменш.-пестл. до ягни́ця.
+
Він.. почав розсівать по царинці попіл од учорашньої ватри, аби корови та вівці, що будуть тут пастись, пишно плодились, щоб кожна ягничка чинила по двоє… (Коцюб., II, 1955, 338);  
+
«Горда та пишна оця дочка славного Замойського! Але ця гордовитість мені подобається. Не люблю я тих смирних паннів ягничок», — подумав Єремія (Н.-Лев., VII, 1966, 57);  
+
*У порівн. Як у селі з’явився матрос Ярошенко, дівчину наче підмінило. Присмирніла, мов ягничка, змарніла, втратила сон і свою хвалену гордість (Речм., Весн. грози, 1961, 85) [1].
+
ЯГНИЧКА, ки, ж.
+
1) Ум. отъ ягниця. Овечка въ первую зиму. Вас. 198. Родилися бички, телички, чорні ягнички. Чуб. III. 451.
+
2) Особый родъ бросанія палки въ игрѣ плаз. Ив. 18 [2].
+
 
+
Джерела:
+
1. Словник української мови: в 11 тт. / [ за ред. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 623.
+
2. Словарь української мови: в 4-х тт. / [за ред. Б. Грінченка.] — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 535.
+
 
+
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]
+

Версія за 21:43, 13 листопада 2018

Зміст

1.Словник Грінченка 2.Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) 3.Словник синонімів

Словник Грінченка

  • 1.Рядитися, -джу́ся, -дишся, гл. Собираться, готовиться. Пріч рядися, а хліб сій. Ном. № 10128.

Словник української Академічний тлумачний словник (1970—1980)

  • 2.РЯДИ́ТИСЯ, ряджуся, рядишся, недок., рідко.

1. Гарно, пишно вбиратися, причепурюватися; одягатися у незвичний одяг або маскарадний костюм. * Образно. Які б вони [імперіалісти] тоги тепер не вдягли, В які б захисні не рядилися шкіри, — І де б не сідали за круглі столи, На чолах їх тавра — Вони лицеміри! (Сергій Воскрекасенко, Цілком.., 1947, 50).

2. заст. Збиратися. Пріч рядися, а хліб сій (Номис, 1864, № 10128).

3. заст. Найматися (у 1 знач.)

Словник синонімів

  • 3ГОТУВА́ТИСЯ (здійснювати підготовку до чого-небудь),ПІДГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯ, НАГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, НАГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ЛА́ГОДИТИСЯ, НАЛА́ГОДЖУВАТИСЯ, ЛАДНА́ТИСЯ, ЛАШТУВА́ТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАЛА́ДЖУВАТИСЯ, ЛА́ДИТИСЯрозм.,РИХТУВА́ТИСЯрозм.,ПРИЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,РИШТУВА́ТИСЯрозм., ВИГОТОВЛЯ́ТИСЯдіал.;ЗБИРА́ТИСЯ, СПОРЯДЖА́ТИСЯ, РЯДИ́ТИСЯзаст.,ЗНАРЯДЖА́ТИСЯдіал.,ЗРЯДЖА́ТИСЯдіал. (перев. у дорогу). - Док.: підготува́тися, підгото́витися, приготува́тися, пригото́витися, наготува́тися, нагото́витися, нала́годитися, наладна́тися, налаштува́тися, нала́дитися, нарихтува́тися, прила́дитися, зібра́тися, споряди́тися, знаряди́тися, зряди́тися. Полк саме готувався форсувати річку (О. Гончар); На естраді вже оркестр приготовлявсь (П. Тичина); Мар’ян притаївся за дверима з сокирою в руці - приготувався боронити маєток (С. Чорнобривець); Йосипенко, уступаючи у сіни, почав обтирати ноги, викашлюватись, готовитись до стрічі (Панас Мирний); В цей час у приміщенні щось забрязкотіло, і назустріч Денисові виринув з порожнім відром німець. Роман наготувався стрибнути братові на допомогу (О. Гончар); Гурт заворушився і наготовився рушати (Ю. Смолич); Слуги лагодились в дорогу, запрягали коні (І. Нечуй-Левицький); Налагоджується [Ономай] йти (Леся Українка); На вороній воді вихлюпується дикий птах, полоще біле крило, ладнається у вирій (К. Гордієнко); Люди лаштувались виїжджати на схід (О. Гуреїв); От він налаштувавсь писати (А. Кримський); Наладжуватися на ярмарок; Ладяться козаки в дорогу (Марко Вовчок); Поки Неля рихтувалася до поїздки, Гаманюк гасав по місту за подарунками (М. Ю. Тарновський); - Ви заскоро приладилися, - сказав я до обох пань, поглянувши потім на свій годинник (О. Кобилянська); Треба мерщій риштуватись та в похід рушати (Б. Грінченко); Настя нагадала, що треба виготовлятися до поминального обіду (Л. Яновська); Тарас Григорович став збиратися в дальшу путь (З. Тулуб); З ним споряджався в раптовий похід і мій батько (І. Цюпа); Пріч рядися, а хліб сій (М. Номис); Катерина.., слова не мовивши, подалася знаряджатися в дорогу (Л. Яновська); Почав мій Данило в дорогу зряджатись (Марко Вовчок).