Чугайстер

Чуга́йстер (також чугайстир, чугайстрин, дід, гай, ночник) — фантастичний образ в українській міфології. У фольклорі — не зовсім виразний, постає як високий «лісовий чоловік», зодягнутий у білий одяг; нагадує лісовика, полісуна; за іншими версіями, заклятий чаклунами чоловік, якому «пороблено»; навіяний віруваннями в чародійство і перевертнів; найпоширенішим цей образ був на Гуцульщині, де він нібито ловить лісових нявок і поїдає їх, проте до людей ставиться доброзичливо; не випадковим є збіг слів га́йстер (лелека) і чуга́йстер; чугайстра ще витлумачують як нічну й земну іпостась гайстра; перший — охоронець дому, другий — охоронець людини далеко від дому.

Сучасні словники

Словник української мови у 20 томах

ЧУГА́ЙСТЕР, а, ч., діал.

За повір'ям зх. гуцулів – лісовий велетень, вищий од смерек, доброзичливий до людей і небезпечний для лісових нявок.

Частіше “чугайстер” виступає як звичайна людина (із журн.); Пильнують вхід до хатини-музею Чугайстер з наросту букового гриба та кам'яний божок (з наук.-попул. літ.); Хоч як пошкодять, то не буде втрати. Ми зможемо Чугайстра погукати. Ви ж чули, мабуть, що старий Чугайстер На чудодії превеликий майстер (П. Воронько).

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЧУГА́ЙСТЕР

За повір'ям зх. гуцулів – лісовий велетень, вищий од смерек, доброзичливий до людей і небезпечний для лісових нявок.

Приклади: Частіше “чугайстер” виступає як звичайна людина. (із журн.) Пильнують вхід до хатини-музею Чугайстер з наросту букового гриба та кам'яний божок. (з наук.-попул. літ.) Хоч як пошкодять, то не буде втрати. Ми зможемо Чугайстра погукати. Ви ж чули, мабуть, що старий Чугайстер На чудодії превеликий майстер. (П. Воронько)

Тлумачення СЛОВНИК.ua

ЧУГАЙСТЕР, -стра, ч., зах. В українській міфології – веселий, життєрадісний, оброслий чорною або білою шерстю лісовик з блакитними очима; він танцює, співає, полює на мавок, які заманюють молодих лісорубів та пастухів у нетрі й гублять їх. // Білий велетень, фавн.