Відмінності між версіями «Чорнозілля»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 13: Рядок 13:
 
|}
 
|}
  
==Медіа==
 
  
 
==Згадки в літературі==
 
==Згадки в літературі==

Поточна версія на 03:54, 25 грудня 2020

Чорнозілля, -ля, с. Родъ растенія. Чуб. І. 83.

Сучасні словники

Чорнозілля або чина чорна, горошок чорний — рослина з роду чина, родини бобових. Багаторічна рослина з коротким, потовщеним, майже дерев'янистим кореневищем. Стебла — одиночні або декілька, прямостоячі, 50-80 см заввишки, у нижній частині майже безлисті, догори густо облиствені, нетовсті, гранисті. Прилистки напівстрілоподібні, лінійно-ланцетні, коротше черешка, 6-10 мм завдовжки, 1-2 мм завширшки. Листя парноперистоскладні. Черешок гранистий, закінчується тонкою щетинкою. Листочки трьох- — п'ятіпарні, еліптичні або довгасто-овальні, на обох кінцях закруглені, на верхівці — з вістрям, знизу — сірувато-зелені, з обох боків — з неясною сіткою жилок, 20-35 мм завдовжки, 8-12 мм завширшки. Китиці з чотирма — шістьма квітками, негусті, однобокі. Чашечка широкодзвоникова, по краю коротковійчаста, верхні зубці її майже непомітні, два бокових нижніх трикутно-загострені, нижній трикутно-шилоподібний, у кілька разів коротший трубки. Віночок завдовжки 11-13 мм, лілово-фіолетовий, прапор трохи довше крил, пластинка його майже овальна, коротше широкого нігтика, крила на довгому, дещо зігнутому нігтику, пластинки їх довгасті, на верхівці звужені, при основі з вушками. Човник на довгому нігтику, по нижньому краю майже прямокутно зігнутий, до верхівки витягнутий в дзьобик. Боби довгасто-лінійні, 4-5 см завдовжки, 4-5 мм завширшки, до верхівки більш витягнуті і злегка зігнуті, стулки бобів досить опуклі, з малопомітним жилкуванням. Цвіте в липні — серпні.

Ілюстрації

Lathyrus niger (Schwarz-Platterbse) IMG 7523.jpg Lathyrus niger.jpg 105247.jpg


Згадки в літературі

...Через довгі місяці повернулася княгиня Острозька до Острога. Але скільки не споряджала слуг шукати захований у лісі скарб, ті нічого так й не знайшли. Кажуть, пан Домінік сам літував і зимував з лопатою в лісі, всі рови і яри перекопав, поки у лісовій пущі десь і щез — чи звір якийсь загриз його, чи в якесь провалля шугнув необачно.

Прочувши про захований скарб, шукали його жителі Острога та довколишніх сіл. Але теж марно. Запримітили тільки одне: в їхньому лісі з’явилося якесь досі не бачене зілля. Дивишся на нього, коли росте — воно зелене-зелене, а зірвеш і принесеш додому — воно вже й чорне. Незрозуміле такс зілля, ніби якусь таїну ховає в собі. Так його й назвали: чорнозілля. Здогадливіші висловлювали думку, що це, певно, запропалий скарб в отаке зело перекинувся.

Відтоді й росте чорнозілля в острозьких лісах. Досі росте. Хто зустрічає його в лісі, тому воно знову і знову нагадує про таємничу історію зникнення багатств із княжого замку в Острозі, навіює спомин про давні перекази, в яких йдеться про криваву гонительку-єзуїтку Анну-Алоїзу і про помсту лісоруба Сахна.

Протягом століть жила людська віра в те, що саме це зілля якимось чином таки допоможе колись віднайти захований скарб... - "Світлинки", Євген Шморгун.

Цілющі властивості

Майже двадцять років поспіль заслуженою повагою користується збір трав, в якому головна роль належить чині чорній. Цей збір помічний під час лікування аденоми передміхурової залози й простатиту, захворювань сечостатевих органів, печінки, вірусних гепатитів тощо. Його також рекомендують як онкопротекторний засіб, помітний терапевтичний ефект проявляє збір в разі атеросклерозу судин серця й мозку, що дуже важливо для запобігання інфаркту та інсульту. Добре цей рослинний засіб зарекомендував себе під час лікування гастриту, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, колітів, ентероколітів, серцевої недостатності. Збір можна приймати в разі хронічних холециститів, холангітів, жовчно- й сечокам’яної хвороби, гострого циститу, за больового сечовипускання з кров’ю, в разі вірусного ураження печінки, цирозу.

Безумовним вирішальним чинником застосуванням чини чорної як окремо, так і в суміші, є її вплив на ендемічний вірус А, сироватковий вірус Б, гепатит С (хвороба Боткіна), а також на інші вірусні захворювання (застуда, грип, запалення легень). У народі чину також використовували як протипухлинний засіб. Застосовують траву в разі лихоманки, захворювань органів травного тракту, запалення легень, респіраторних інфекцій, інфекційного гепатиту, тахікардії, безсоння. Місцево препарати чини рекомендують під час лікування венеричних хвороб і білей.

Також було помічено, що препарати чини нормалізують склад крові за лейкоцитозу та тромбоцитозу. Виражений оздоровчий ефект чинить чина чорна в разі аденоми простати, простатиту, новоутворень.

Джерела та література

1. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0

2. https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=4253&page=3

3. https://www.zid.com.ua/ukr_creativework/tsilyuschi-vlastyvosti-skromnoji-chyny-chornoji

Зовнішні посилання