Відмінності між версіями «Чинш»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Чинш, -шу, '''''м. ''Чиншъ, оброкъ, плата за пользованіе землей. К. ЧР. 427. ''Краще стать на чинш,...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Чинш, -шу, '''''м. ''Чиншъ, оброкъ, плата за пользованіе землей. К. ЧР. 427. ''Краще стать на чинш, а потім викупить землю. ''О. 1862. IV. 105.  
+
'''Чинш, -шу, '''''м. ''Чинш, оброк, урок, виплата за користиування землею. К. ЧР. 427. ''Краще стать на чинш, а потім викупить землю. ''О. 1862. IV. 105.  
 +
 
 +
'''Сучасні словники
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
'''
 +
 
 +
 
 +
<big>'''Словник української мови
 +
'''
 +
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big>
 +
 
 +
ЧИНШ, у, чол., іст. Натуральний або грошовий податок, що його платили поміщикам чи на державу в феодальній Європі. [Гаврило:] Прокляте життя! З кожним днем росте і чинш, і панщина, й податки — несила нам їх одбувать (Карпенко-Карий, II, 1960, 236); Коронний хорунжий, бажаючи доскочити гетьманської булави, не скупився на бенкети, і дозорці не встигали стягати з маєтків чиншів і оренди, щоб задоволити [задовольнити] свого пана грішми (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 41).
 +
 
 +
 
 +
<big>'''Вікіпедія'''
 +
</big>
 +
 
 +
'''Чинш''' (старослов'янською киньсъ; пол. czynsz; від нім. Zins — податок; першодж. лат. census — податковий перепис майна) — у середньовічній Європі регулярний податок натурою чи грошима, який платила державі або сеньйору (власнику землі) категорія вільного населення (селяни, міщани), позбавлена власності, за право безстрокового спадкового користування землею.
 +
 
 +
Фіксована плата в грошовій або натуральній формі за користування земельним наділом.
 +
 
 +
На українських землях селяни сплачували чинш з 14 століття. Як правило, розмір чинша визначався звичаєвим правом або постановами уряду (чиншове право). Несплата чинша вела до передачі землі іншій особі.
 +
 
 +
 
 +
<big>'''СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.'''</big>
 +
 
 +
чинш - іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
! ВІДМІНОК !! ОДНИНА !! МНОЖИНА
 +
|-
 +
| називний || чинш || чинші
 +
|-
 +
| родовий || чиншу || чиншів
 +
|-
 +
| давальний || чиншеві, чиншу || чиншам
 +
|-
 +
| знахідний || чинш || чинші
 +
|-
 +
| орудний || чиншем || чиншами
 +
|-
 +
| місцевий || на/у чинші, чиншу, чиншеві || на/у чиншах
 +
|-
 +
| кличний || чиншу || чинші
 +
|}
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
http://bse.sci-lib.com/pictures/12/18/285171186.jpg
 +
 
 +
http://www.history-names.ru/s/images/senyor.jpg
 +
https://otvet.imgsmail.ru/download/96720614_163be3f29796db183fb55ea51b210f40_800.jpg
 +
 
 +
 
 +
 
 +
==Див. також==
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%B8 Чиншовики]
 +
 
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE Чиншове право]
 +
 
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B8%D0%BF_(%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA) Осип (податок)]
 +
 
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2016 року]]
 
[[Категорія:Чи]]
 
[[Категорія:Чи]]

Версія за 15:52, 21 жовтня 2017

Чинш, -шу, м. Чинш, оброк, урок, виплата за користиування землею. К. ЧР. 427. Краще стать на чинш, а потім викупить землю. О. 1862. IV. 105.

Сучасні словники Тлумачення слова у сучасних словниках


Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЧИНШ, у, чол., іст. Натуральний або грошовий податок, що його платили поміщикам чи на державу в феодальній Європі. [Гаврило:] Прокляте життя! З кожним днем росте і чинш, і панщина, й податки — несила нам їх одбувать (Карпенко-Карий, II, 1960, 236); Коронний хорунжий, бажаючи доскочити гетьманської булави, не скупився на бенкети, і дозорці не встигали стягати з маєтків чиншів і оренди, щоб задоволити [задовольнити] свого пана грішми (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 41).


Вікіпедія

Чинш (старослов'янською киньсъ; пол. czynsz; від нім. Zins — податок; першодж. лат. census — податковий перепис майна) — у середньовічній Європі регулярний податок натурою чи грошима, який платила державі або сеньйору (власнику землі) категорія вільного населення (селяни, міщани), позбавлена власності, за право безстрокового спадкового користування землею.

Фіксована плата в грошовій або натуральній формі за користування земельним наділом.

На українських землях селяни сплачували чинш з 14 століття. Як правило, розмір чинша визначався звичаєвим правом або постановами уряду (чиншове право). Несплата чинша вела до передачі землі іншій особі.


СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

чинш - іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна

ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
називний чинш чинші
родовий чиншу чиншів
давальний чиншеві, чиншу чиншам
знахідний чинш чинші
орудний чиншем чиншами
місцевий на/у чинші, чиншу, чиншеві на/у чиншах
кличний чиншу чинші

Ілюстрації

285171186.jpgsenyor.jpg96720614_163be3f29796db183fb55ea51b210f40_800.jpg

Див. також

Чиншовики

Чиншове право

Осип (податок)