Черево
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:50, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Че́рево, -ва, с. 1) Брюхо, животъ. Мовчанка не пушить і черева не дме, та ввесь гнів тушить. Посл. Чрево. Ріки води живої з черева його потечуть. Єв. 1. VII. 38. 2) Часть рыболовнаго снаряда сак. Шух. І. 224, 228. 3) Утолщенная средняя часть веретена. Шух. І. 148. Ум. Черевко́, черевце.
