Чепіль
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Чепіль, -ля, м. Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Вх. Зн. 27. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Харьк. См. Чепель.
Зміст
Сучасні словники
Чепі́ль «ніж з дерев’яною колодкою»
Ілюстрації
|
