Чепіга Світлана Григорівна/ Книга пам’яті

Чепіга Світлана Григорівна

Роки життя

7 березня 1955р. – 18 жовтня 2018р.

Біографія

Чепіга Світлана Григорівна народилася 7 березня 1955 р. у м. Борно Суліново (Польща), у сім’ї військовослужбовця. Освіту отримала в Чернігівському Державному музичному училищі за спеціальністю фортепіано (кваліфікація: викладач по класу фортепіано, концертмейстер). Після закінчення училища працювала в музичній школі м. Прилуки Чернігівської області. Одружившись, переїхала до Києва, де почала працювати музичним керівником у дошкільному закладі Київського радіозаводу. В 1984 році закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. О.М. Горького за спеціальністю педагогіка і психологія (кваліфікація: викладач педагогіки і психології, методист по дошкільному вихованню). З серпня 1985 р Світлана Григорівна почала працювати в педагогічному училищі №3 (нині Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка) на посаді викладача музичних дисциплін. 11 років очолювала циклову комісію викладачів музики, неодноразово була куратором академічної групи.

Здобутки

• Почесна грамота Міністерства освіти і науки України, 1985р.
• Знак «Відмінник народної освіти», 2002р.
• Грамота Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації, 2003р.
• Знак «Відмінник освіти України», 2004р.
• Знак «Подяка» Київської міської державної адміністрації, 2005р.

Спогади

Гончаров А.Ю., викладач циклової комісії музики і хореографії Університетського коледж: Світлана Григорівна - світла людина. Щире і добре серце, багатогранна душа й неймовірна щедрість, тепла і сонячна посмішка - все це вона дарувала кожному студенту, кожному колезі педагогу. Світлана Григорівна…., не хочеться казати про Вас у минулому. Ви є. Ви завжди будете. Ви залишитеся в нашій пам’яті. Дякуємо Вам за те, що ви були в нашому житті.

Сокальська В.Ф., викладач циклової комісії музики і хореографії Університетського коледжу: Чудово, коли професія співпадає з покликанням. Це про Світлану Григорівну Чепігу. Світлана Григорівна - це епоха в житті коледжу. Вона віддано любила свою справу. Педагог з великої літери, інтелігентна людина, щирий і відданий друг, розумна та чуйна жінка. Світла пам’ять вам, Світлано Григорівно.

Студенти спеціальності «Початкова освіта» Університетського коледжу: Світлана Григорівна Чепіга – приклад справжнього вчителя. Вона навчила нас бачити не лише очима, а ще й серцем. А її ставлення до нас - як до своїх дітей. Любимо Вас і пам’ятаємо. Ви назавжди залишитеся в наших серцях.

Романова Т.В., голова циклової комісії музики і хореографі: Як би рано не прийшов до рідного коледжу, а з кабінету індивідуальної музики №8 вже лунає веселий гомін. Відкриваю двері, вітаюсь. У відповідь радісні вітання молодих голосів студентів спеціальності «Початкова освіта».

- Ви чого так рано?

- Так репетиція у нас. Завтра ж концерт!

Тихо сідаю біля вікна і слухаю віночок українських пісень. Грають на сопілках так, що заслухаєшся…Разом зі студентами грає і Світлана Григорівна, впевнено веде за собою. Прекрасна піаністка, яка блискуче виконувала твори будь-якого рівня складності, однією з перших серед нас, колег, оволоділа грою на сопілці. Створила ансамбль сопілкарів, який міг виконати і українську народну пісню, і «Жарт» Й.Баха, і «Yesterday»… Я любила бувати в кабінеті №8. На заняттях там було цікаво, панувала творча піднесена атмосфера. А на перервах завжди було людно, бо один прибіг за нотами, а другому потрібна порада, як краще вивчити зі школярами пісню, а хтось просто зайшов (на серці важко або, навпаки, радісно). Знали, що Світлана Григорівна вислухає, порадить, допоможе, розділить і радість, і біль. Пам’ятаю професійні поради, наші розмови на різні теми; пам’ятаю її веселий дзвінкий молодий сміх, її високий сильний красивий голос; а ще її слова: «Не буває неталановитих дітей!».