Чепурун

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Чепурун, -на, м. Опрятный человѣкъ; франть. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась. О. 1862. VIII. 15.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЧЕПУРУ́Н, а, чол., розм. Людина, яка звикла до чистоти й акуратності у всьому. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась (Словник Грінченка);

// Людина, яка педантично стежить за своєю зовнішністю. Колись шив він на перших краківських чепурунів і надумав тепер пригадати минуле (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 120); Боцман Смола позирає на чепурунів сердитим оком (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 5); // Тварина, яка ретельно чистить себе. Двоє каченят випливали на плесо.. Молодюсінькі. Зовсім спокійно пливуть, чистять пера, одне навіть лапкою голівку почистило — чепуруни (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 55).

чепурун — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови

Ілюстрації

Чепурна,дівчина.jpg Screenshot182.jpg Чепурний.jpeg Чепурнийкіт.jpg

https://www.youtube.com/watch?v=CfUuNzglcJc==Медіа==

Див. також

  1. ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[1]]

Джерела та література

Орфографічний словник української мови

Тлумачний словник української мови

Зовнішні посилання