Поточна версія на 23:15, 3 грудня 2016

Словник Грінченка

Челядь, -ди и -ді, ж. 1) Молодежь, молодые люди и дѣвушки. Рудч. Чп. 256. А Наталя за всю челядь славилась красою. Мкр. Н. 4. Ходити між челядь. Бывать въ собранія молодежи. Мил. 171. На свадьбѣ челядь — это участники свадьбы изъ молодежи. Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечерять. МУЕ. І. 135. (Полт.). 2) Женщины (дѣвушки и замужнія). Шух. І. 31. Въ томъ-же значеніи употребляется: біла челядь. Коли турки воювали, білу челядь забірали. АД. І. 86. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. АД. І. 109. 3) Слуги, прислуга, домочадцы. Раз поїхав той князь на полювання, да й одбивсь у пущі од своєї челяди. К. Оп. 7. Попівський хліб роспірає челяді бік. Ном. № 10337. Дворова челядь. Стор. Ум. Челя́дка, челя́донька, челядочка. А за сим словом бувай же здорова, не сама собою, з отцем і маткою, із своєю челядкою. Чуб. III. 299. Усю челядоньку порозбужала. Мет. 242. Була челядонька, та вся заміж вийшла. Грин. III. 174.

Cучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЧЕ́ЛЯДЬ, і, жін., збірн. 1. іст. Населення феодальної вотчини у давньоруській державі, що перебувало в різних формах залежності від феодала (холопи, закупи, смерди та ін.). Усі категорії залежного від вотчинника населення в джерелах називають челяддю (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 448); Челядь, мабуть, прислужувала феодалу і його сім'ї у побуті, працювала у різних господарських службах, що концентрувалися у дворі, наглядала за роботами у господарстві та ін. (Археологія, VIII, 1953, 24). 2. іст. Дворові люди, що жили й працювали в поміщицькій садибі, панська прислуга. Будували кухні, комори, сараї, стайню. Не тільки треба панам десь жити, — треба десь челядь містити (Панас Мирний, I, 1949, 194); На подвір'ї о. Хведора стояла.. проста, здорова хата для челяді (Нечуй-Левицький, I, 1956, 145); — Самі зібралися, щоб у жнива бастувати. То мені треба було побігти в панський двір скликати челядь та й тих, які в лісі працюють (Михайло Стельмах, I, 1962, 550); // Люди, які займали невисоке службове або громадське становище. — Щоб отеє я, будучи паном на всю губу, не знайшов собі ліпшої компанії над запорозьку челядь!(Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 124); Гвардійці в своїх мальовничих мундирах, реміснича челядь у полотняних куртках і фартухах, з засуканими рукавами стояли в рядах, зі зброєю в руці (Іван Франко, VI, 1951, 156); // Слуги взагалі; прислужники. Якось їх, клятих [ксьондзів], і до мене Вночі на хутір занесло. А з ними челядь їх скажена Та ще драгуни... (Тарас Шевченко, II, 1963, 257); Русь! Що він знав про неї!? Він знав дуже багато і, виходить, дуже мало. Він знав її царів і лукаву челядь царської псарні (Михайло Стельмах, I, 1962, 617). 3. заст., діал. Молодь. А на нашій та вулиці Насипано жита, От як вийде челядь гулять. — Так як перемита (Українські народні пісні, 1, 1964, 28); На одшибі од села було ігрище, челядь гомоніла, співала, сміялась (Марко Вовчок, VI, 1956, 229); Челядь гуляв на майдані; старі гомонять під ворітьми, а в Маланки звичайні гості — думи(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 13); — Доню, глянь краще: весна розцвітається. — Соме твоя це пора, Онде вся челядь твоя дожидається, Кинь мене — я вже стара(Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 286); // Весільні гості молодої. Марусина челядь сідає вечерять (Словник Грінченка). 4. заст. Жінки, дівчата. — Скоріше, Христе, одягайся; уже наша челядь у зборі! — Куди се? — пита Пріська. — Колядувати, мамо (Панас Мирний, III, 1954, 34). Біла челядь — жінки (дівчата і заміжні). Поли турки воювали, білу челядь забирали(Думи та історичні пісні, 1941, 173); Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти(Словник Грінченка). 5. діал. Члени однієї родини. [Рябина:] Та що, жінка в церкві з усею челяддю, нікуди мені дітися, бо хату замкнула, і ключ з собою взяла (Іван Франко, IX, 1952, 411); Для того ця служба в панотця була для Івана дуже догідна, бо не міг ніде інде стільки заробити, аби вигодувати таку челядь (Лесь Мартович. Тв., 1954, 227).

"Словопедія"

ЧЕЛЯДЬ зб. З. молодь, (члени родини) посімейство, ІСТ. не шляхта, (у поміщика) дворові кріпаки, двораки, слуги, прислужники, попихачі

УКРЛІТ.ORG_Cловник

че́лядь — 1) населення феодальної вотчини у Давньоруській державі, що перебувало в різних формах залежності від феодала (холопи, закупи, смерди та ін.); 2) дворові люди, що жили й працювали в поміщицькій садибі, панська прислуга. Попівський хліб розпира челяді бік (М. Номис); 3) стара народна назва молоді, а також на весіллі — його учасників. А Наталя на всю челядь славилась красою (М. Макаровський); Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечеряти (Словник Грінченка); у сполученні: бі́ла че́лядь — стара назва жінок і дівчат.

«Словники України on-line»

че́лядь – іменник жіночого роду

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Челядь menial (adjv); servant (noun)

Словари и энциклопедии на Академике

челядь -і, ж., збірн. 1) іст. Населення феодальної вотчини у давній Русі, що перебувало в різних формах залежності від феодала(холопи, закупи, смерди та ін.). 2) іст. Дворові люди, що жили й працювали в поміщицькій садибі, панська прислуга. || Люди, які посідалиневисоке службове або громадське становище. || Слуги взагалі; прислужники. 3) заст., діал. Молодь. || Весільні гості молодої. 4) заст. Жінки, дівчата. 5) діал. Члени однієї родини. 6) зневажл. Попихачі, холуї.

Ілюстрації

| | |

Матеріал з Вікіпедії

Челядь (збірне, однина — челядник), у давній Русі залежне населення (закупи, смерди, холопи) та ін. До 9 ст. вживалася для означення рабів у стані патріархального рабства; у 9-10 ст. - раби, які стали об'єктами купівлі-продажу. Згодом (з 11 ст.) - збірна назва населення феодальної вотчини, яке знаходилось у різних формах залежності від землевласника (холопи, закупи, смерди та ін.).За козацьких часів і пізніше челяддю називали слуг та інших постійних членів господарства. Подекуди в Україні челяддю називали молодь, учасників весілля.Челядь – залежне населення; особи, що втратили своє господарство і працювали на феодала. Їх продавали, дарували, передавали у спадщину.

Див. також

Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Челяда

Челядниця