Чваньковитий

Чваньковитий, чванькуватий, -а, -е = Чванливий. Панич був теж чваньковитий ляшок. Левиц. І. 495. ЧВАНЬКОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що чванливий. Він сам був дуже чваньковитий і без церемонії скрізь хвалив сам себе (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 71); * Образно. Всі віки, на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим з багатств. Коли його обмаль — чваньковите золото просто непотріб (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 337).