Відмінності між версіями «Частування»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) | Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| − | Дія за значенням частувати | + | '''Дія за значенням частувати''' |
Молодиці зварили вечерю. Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48); Щастя наше — дружні учти, Товариське частування... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 123); Полтавське громадянство влаштувало триденне частування (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 9). | Молодиці зварили вечерю. Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48); Щастя наше — дружні учти, Товариське частування... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 123); Полтавське громадянство влаштувало триденне частування (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 9). | ||
| − | + | '''Страва та напої, якими пригощають кого-небудь.''' | |
Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином, суха.. «полендвиця» (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8); За столиком, що був складений з ящиків, сиділи югослави й румуни, розклавши на простеленій газеті частування (Василь Кучер, Голод, 1961, 378); Марія поралася на кухоньці, чистила картоплю, готувала частування (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 402). | Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином, суха.. «полендвиця» (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8); За столиком, що був складений з ящиків, сиділи югослави й румуни, розклавши на простеленій газеті частування (Василь Кучер, Голод, 1961, 378); Марія поралася на кухоньці, чистила картоплю, готувала частування (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 402). | ||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Частування.jpeg (300 × 300 пікселів, розмір файлу: 20 КБ, MIME-тип: image/jpeg)|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Частування.jpeg (300 × 300 пікселів, розмір файлу: 20 КБ, MIME-тип: image/jpeg)|x140px]] | ||
| + | [[Файл:Частування.jpeg (300 × 300 пікселів, розмір файлу: 20 КБ, MIME-тип: image/jpeg)|міні]] | ||
Версія за 15:07, 25 листопада 2021
Частува́ння, -ня, с. Потчиваніе, угощеніе. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Частування - означає пригощати когось смаколиками, стравами та напоями.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Дія за значенням частувати
Молодиці зварили вечерю. Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48); Щастя наше — дружні учти, Товариське частування... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 123); Полтавське громадянство влаштувало триденне частування (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 9).
Страва та напої, якими пригощають кого-небудь.
Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином, суха.. «полендвиця» (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8); За столиком, що був складений з ящиків, сиділи югослави й румуни, розклавши на простеленій газеті частування (Василь Кучер, Голод, 1961, 378); Марія поралася на кухоньці, чистила картоплю, готувала частування (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 402).
Ілюстрації
| x140px
Джерела та літератураСловник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) |
